Асоціація активності 5’АМФ-активованої протеїнкінази з тривалістю захворювання та вмістом HbA1c у лейкоцитах пацієнтів із цукровим діабетом

Autor: Sokolova, L.K., Pushkarev, V.M., Belchina, Yu.B., Pushkarev, V.V., Vatseba, T.S., Tronko, N.D.
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Mìžnarodnij Endokrinologìčnij Žurnal, Vol 15, Iss 1, Pp 23-26 (2019)
INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY; Том 15, № 1 (2019); 23-26
Международный эндокринологический журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 15, № 1 (2019); 23-26
Міжнародний ендокринологічний журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 15, № 1 (2019); 23-26
ISSN: 2307-1427
2224-0721
Popis: Актуальність. 5’АМФ­активована протеїнкіназа (АМФК) — фермент, який керує енергетичним балансом клітини. При енергетичному напруженні в клітині й збільшенні концентрації АМФ ATФ замінюється в обмінних центрах АМФ, що призводить до алостеричної активації АМФК фосфорилюванням треоніну­172 α­субодиницею LKB1­комплексу у відповідь на зміни в клітинній енергії або CAMKKβ, який активізує внутрішньоклітинний Ca2+. Мета дослідження — вивчити діяльність головного сенсора енергії клітини — АМФК у лейкоцитах пацієнтів, які отримують препарати інсуліну, метформін чи інші цукрознижувальні лікарські засоби залежно від тривалості хвороби й концентрації глікованого гемоглобіну (HbA1c). Матеріали та методи. Пацієнти з цукровим діабетом, які отримували моно­ або комбіновану терапію інсуліном і його аналогами, метформіном, дапагліфлозином і похідними сульфонілсечовини, були розділені на 5 груп: перша — із рівнем HbA1c, близьким до норми, 6,9–7,6 %; друга — 7,6–9,0 %; третя — > 9 %; четверта — > 10 %; п’ята — > 11 %. Для визначення кількості фосфо­АМФК використали ІФА­набори. Результати. Встановлено, що зі збільшенням умісту HbA1c в крові рівень активностi АМФК у лейкоцитах поступово знижується. Активність АМФК у лейкоцитах пацієнтів із тривалістю захворювання ~ 20 років була втричі нижчою, ніж у хворих із 10­річним стажем. Збільшення цитозолей у відновленій формі відіграє центральну роль в управлінні аденозинмонофосфат­активованою протеїнкіназою. Високі умови харчування, такі як діабетичне середовище, збільшують співвідношення відновлених форм до окислених через каскади, включаючи поліольний шлях. Ця зміна окислювально­відновного потенціалу пов’язана з резистентністю до інсуліну й розвитком діабетичних ускладнень. Висновки. Таким чином, активність АМФК у лейкоцитах може бути індикатором діабетичної компенсації в пацієнтів із цукровим діабетом.
Background. 5’AMP-activated protein kinase (AMPK) is an enzyme that controls the cell energy ba­lance. With energetic stress in the cell and an increase in the AMP concentration, ATP is replaced by AMP in the exchange centers, resulting in the allosteric activation of AMPK by phosphorylation of 172 threonine within alpha subunit of LKB1 complex in response to changes in cell energy or CAMKKβ, which activates intracellular Ca2+. The purpose was to study the activity of the main energy sensor of cells — AMPK in leukocytes in patients taking insulin preparations, metformin, and other hypoglycemic drugs in association with disease duration and glycated hemoglobin content. Materials and methods. The diabetic patients receiving single-drug or combined therapy with insulin and its analogues, metformin, dapagliflozin and sulfonylureas were randomized into 5 groups: the first group — with an HbA1c level close to the norm — 6.9–7.6 %; the second group — 7.6–9.0 %; the third group — > 9 %; the fourth group > 10 %; the fifth group — > 11 %. To determine the amount of phospho-AMPK (p-Thr172), ELISA kits were used. To get the calibration curve for the AMPK determination, a kidney cell culture HEK293T of the human embryonic kidney was used, which is recommended by manufacturer as a positive control. Results. It was shown that with increase of blood HbA1c, the level of AMPK activity in leukocytes gradually decreased. With increase of blood HbA1c, the level of AMPK activity in leukocytes gradually decreased. The activity of AMPK in leukocytes of patients with HbA1c > 11 % was more than 3.5-fold lower compared to the group with 6.9–7.6 % of HbA1c; AMPK activity in leukocytes in patients with disease duration of 20 years was 3-fold lower. Thus, the AMPK activity in leukocytes may be an indicator of diabetic compensation in diabetic patients. Conclusions. With increase of blood HbA1c, the level of p-AMPK in leukocytes gradually decreased. AMPK activity in leukocytes in diabetes patients with disease duration of 20 years was 3-fold lower than in patients with 10-year experience.
Актуальность. 5’АМФ­активированная протеинкиназа (АМФК) — фермент, который управляет энергетическим балансом клетки. При энергетическом напряжении в клетке и увеличении концентрации АМФ ATФ заменяется в обменных центрах АМФ, приводя к аллостерической активации АМФК фосфорилированием треонина­172 α­субъединицей LKB1­комплекса в ответ на изменения в клеточной энергии или CAMKKβ, который активизирует внутриклеточный Ca2+. Цель исследования — изучить деятельность главного сенсора энергии клеток — АМФК в лейкоцитах пациентов, получающих препараты инсулина, метформин и другие сахароснижающие лекарственные средства в зависимости от продолжительности болезни и концентрации гликированного гемоглобина (HbA1c). Материалы и методы. Пациенты с сахарным диабетом, получавшие моно­ или комбинированную терапию инсулином и его аналогами, метформином, дапаглифлозином и производными сульфонилмочевины, были разделены на 5 групп: первая — с уровнем HbA1c, близким к норме, 6,9–7,6 %; вторая — 7,6–9,0 %; третья — > 9 %; четвертая — > 10 %; пятая — > 11 %. Для определения количества фосфо­АМФК использовали ИФА­наборы. Результаты. Установлено, что с увеличением количества HbA1c в крови уровень активности АМФК в лейкоцитах постепенно снижается. Активность АМФК в лейкоцитах пациентов с длительностью заболевания ~ 20 лет была в три раза ниже, чем у больных с 10­летним стажем. Увеличение цитозолей в восстановленной форме играет центральную роль в управлении аденозинмонофосфат­активированной протеинкиназой. Высокие условия питания, такие как диабетическая среда, увеличивают отношение восстановленных форм к окисленным через каскады, включая полиольный путь. Это изменение окислительно­восстановительного потенциала связано с резистентностью к инсулину и развитием диабетических осложнений. Выводы. Таким образом, активность АМФК в лейкоцитах может быть индикатором диабетической компенсации у пациентов с сахарным диабетом.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: