Зміни рівнів простагландинів у сироватці крові в пацієнтів iз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою на фоні цукрового діабету ІІ типу

Autor: Sirchak, Ye.S., Stan, M.P.
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Gastroenterologìa, Vol 52, Iss 3, Pp 121-126 (2018)
GASTROENTEROLOGY; Том 52, № 3 (2018); 121-126
Гастроэнтерология-Gastroenterologìa; Том 52, № 3 (2018); 121-126
Гастроентерологія-Gastroenterologìa; Том 52, № 3 (2018); 121-126
ISSN: 2518-7880
2308-2097
Popis: Актуальність. В основі ураження органів травлення в пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) лежать декілька механізмів: дисфункція вегетативної нервової системи, ангіо­патія, дисрегуляція секреції та інактивація гормонів і інкрементів. Мета дослідження: вивчити особливості зміни рівня простагландинів (Pg) (І2 та F2α) в сироватці крові в пацієнтів iз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) на фоні ЦД ІІ типу залежно від порушення індексу маси тіла. Матеріали та методи. Обстежено 54 пацієнти з ЦД ІІ типу та ГЕРХ (І група). У групу порівняння увійшло 22 пацієнти з ГЕРХ (ІІ група). В обстежених хворих визначали показники Pg F2α та 6-кето-простагландину F1α (простациклін крові — Pg I2) в сироватці крові. Результати. Встановлено підвищення рівнів простагландинів в обох групах пацієнтів, але більш виражені зміни спостерігаються в І групi. Звертає на себе увагу більш суттєве зростання концентрації Pg I2 порівняно з показником Pg F2α, особливо в пацієнтів iз ГЕРХ на фоні ЦД ІІ типу (в 3,4 раза проти 2,1 раза в І групi). У пацієнтів iз ГЕРХ встановлено зростання рівня Pg I2 в 2,2 раза, а Pg F2α — лише в 1,6 раза. При поєднанні декількох патологічних станів (ЦД ІІ типу, ГЕРХ, порушення індексу маси тіла) спостерігається більш виражене підвищення концентрації саме простацикліну, що також залежить від тривалості захворювання. Висновки. У пацієнтів iз ГЕРХ встановлено збiльшення рівня простагландинів F2α та I2 в сироватці крові. Поєднання ГЕРХ та ЦД ІІ типу супроводжується більш вираженим зростанням концентрації простагландинів, особливо Pg I2, в сироватці крові. Встановлено залежність між тривалістю ЦД ІІ типу, надмірною вагою тіла та динамікою рівня Pg I2 в сироватці крові в пацієнтів iз ГЕРХ на фоні ЦД ІІ типу.
Background. Digestive organ damage in patients with diabetes mellitus (DM) is based on several mechanisms: autonomic nervous system dysfunction, angiopathy, dysregulation of secretion and inactivation of hormones and increments. The purpose was to study the features of changes in prostaglandin (Pg) levels (I2 and F2α) in the blood serum of patients with gastroesophageal reflux disease (GERD) on the background of type 2 DM depending on the body mass index violation. Materials and methods. The study involved 54 patients with type 2 DM and GERD (group I). The comparison group included 22 patients with GERD (group II). The patients had their blood serum examined and indicators of Pg F2α and 6-keto-prostaglandin F1α (blood prostacyclin — Pg I2) determined. Results. Increased levels of prostaglandins in both groups of patients were detected, but more significant changes were observed in group I. Attention is called to a more significant increase in Pg I2 concentration compared with Pg F2α, especially in patients with GERD on the background of type 2 DM (3.4 times compared with 2.1 times in group I). Patients with GERD revealed the increased levels of Pg I2 by 2.2 times, while Pg F2α is only 1.6 times higher. In the combination of several pathological states (type 2 DM, GERD, increased body mass index), there is a more significant increase in the concentration of prostacyclin, which also depends on the duration of the disease. Conclusions. In patients with GERD, an increase in the levels of prostaglandins F2αand I2 in the blood serum has been detected. The combination of GERD and type 2 DM is accompanied by a more significant increase in the concentration of prostaglandins, especially Pg I2, in the blood serum. The correlation was established between the duration of type 2 DM mellitus, excessive body weight and the dynamics of Pg I2 level in the blood serum of patients with GERD on the background of type 2 diabetes mellitus.
Актуальность. В основе поражения органов пищеварения у пациентов с сахарным диабетом (СД) лежат несколько механизмов: дисфункция вегетативной нервной системы, ангиопатия, дисрегуляция секреции и инактивация гормонов и инкрементов. Цель работы: изучить особенности изменения уровня простагландинов (Pg) (I2 и F2α) в сыворотке крови у пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) на фоне СД II типа в зависимости от нарушения индекса массы тела. Материалы и методы. Обследовано 54 пациента с СД II типа и ГЭРБ (I группа). В группу сравнения вошло 22 пациента с ГЭРБ (II группа). У обследованных пациентов определяли показатели Pg F2α и 6-кето-простагландина F1α (простациклин крови — Pg I2) в сыворотке крови. Результаты. Установлено повышение уровня простагландинов в обеих группах пациентов, но более выраженные изменения наблюдаются в I группе. Обращает на себя внимание более существенное увеличение концентрации Pg I2 по сравнению с показателем Pg F2α, особенно у пациентов с ГЭРБ на фоне СД II типа (в 3,4 раза против 2,1 раза в I группе). У пациентов с ГЭРБ установлено повышение уровня Pg I2 в 2,2 раза, а Pg F2α — только в 1,6 раза. При сочетании нескольких патологических состояний (СД II типа, ГЭРБ, нарушение индекса массы тела) наблюдается более выраженное увеличение концентрации именно простациклина, что также зависит от продолжительности заболевания. Выводы. У пациентов с ГЭРБ установлено повышение уровня простагландинов F2α и I2 в сыворотке крови. Сочетание ГЭРБ и СД II типа сопровождается более выраженным увеличением концентрации простагландинов, особенно Pg I2, в сыворотке крови. Установлена зависимость между продолжительностью СД II типа, избыточной массой тела и динамикой уровня простагландина Pg I2 в сыворотке крови у пациентов с ГЭРБ на фоне СД II типа.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: