Ефективність вітаміну D на інсулінорезистентність та антропометричні параметри у хворих на цукровий діабет типу 2
Autor: | Pankiv, V. I., Yuzvenko, T. Yu., Pashkovska, N. V., Pankiv, I. V. |
---|---|
Jazyk: | angličtina |
Rok vydání: | 2019 |
Předmět: | |
Zdroj: | Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; № 1 (2019); 53-58 Клиническая эндокринология и эндокринная хирургия; № 1 (2019); 53-58 Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія; № 1 (2019); 53-58 Clinical endocrinology and endocrine surgery; № 1 (2019); 53-58 |
ISSN: | 1818-1384 2519-2582 |
Popis: | Вступ. Захворюваність на цукровий діабет (ЦД) типу 2 зростає у всьому світі. На сьогодні необхідні ефективні програми профілактики для зменшення ризику виникнення ЦД та його прогресування. До однієї із стратегій належить застосування вітамінів, зокрема вітаміну D. Мета роботи — вивчити ефективність додаткового призначення вітаміну D на інсулінорезистентність і антропометричні параметри у хворих на ЦД типу 2. Матеріали та методи. У рандомізоване клінічне дослідження було включено 52 пацієнти з ЦД типу 2, розподілених на дві групи — контрольну та інтервенційну. Хворі інтервенційної групи додатково отримували 28000 міжнародних одиниць (МО) холекальциферолу. Після встановлення демографічних і антропометричних чинників (об’єм талії, артеріальний тиск і індекс маси тіла) двічі проводився забір крові для визначення глікемії натще, 25-гідроксивітаміну D [25(ОН)D], інсуліну, глікованого гемоглобіну (HbA1c) і індексу інсулінорезистентності (HOMA): на початку дослідження і через три місяці. Результати та обговорення. Хворі двох груп (по 26 осіб) не відрізнялися за основними показниками на початку дослідження. Через три місяці після лікування холекальциферолом показник HbA1c, антропометричні дані в інтервенційній групі не змінювалися, однак встановлено достовірне збільшення вмісту 25(ОН)D у сироватці крові (p = 0.007). Додаткове призначення вітаміну D у хворих на ЦД типу 2 справляло позитивний вплив на інсулінорезистентність (зменшення вмісту інсуліну та індексу HOMA). Не встановлено взаємозв’язку між вмістом вітаміну D та індексом маси тіла та об’ємом талії. Висновки. Подальші дослідження з більшими вибірками хворих необхідні для встановлення достовірного ефекту додаткового призначення вітаміну D на перебіг ЦД. Вступление. Заболеваемость сахарным диабетом (СД) типа 2 увеличивается во всем мире. На сегодня необходимы эффективные программы профилактики для уменьшения риска возникновения СД и его прогрессирования. К одной из стратегий принадлежит применение витаминов, в частности витамина D. Цель работы — установить эффективность дополнительного назначения витамина D на инсулинорезистентность и антропометрические параметры у больных СД типа 2. Материалы и методы. В рандомизированное клиническое исследование были включены 52 пациенты с СД типа 2, распределенных на две группы — контрольную и интервенционную. Больные интервенционной группы дополнительно получали 28000 международных единиц (МЕ) холекальциферола. После установления демографических и антропометрических факторов (объем талии, артериальное давление и индекс массы тела) дважды проводился забор крови для определения гликемии натощак, 25-гидроксивитамина D [25(ОН)D], инсулина, гликированного гемоглобина (HbA1c) и индекса инсулинорезистентности (HOMA): в начале исследования и через три месяца. Результаты и обсуждение. Больные двух групп (по 26 человек) не отличались по основным показателям в начале исследования. Через три месяца после лечения холекальциферолом показатель HbA1c, антропометрические данные в интервенционной группе не изменялись, однако установлено достоверное увеличение концентрации 25(ОН)D в сыворотке крови (p = 0,007). Дополнительное назначение витамина D у больных СД типа 2 оказывало положительное влияние на инсулинорезистентность (уменьшение концентрации инсулина и индекса HOMA). Не установлено взаимосвязи между содержанием витамина D и индексом массы тела и объемом талии. Выводы. Дальнейшие исследования с большими выборками больных необходимы для установления достоверного эффекта дополнительного назначения витамина D на течение СД. Background. Prevalence of type 2 diabetes mellitus (DM) is increasing worldwide. To reduce its risk and progression, preventive programs are needed. Vitamin supplementation such as vitamin D is one of the strategies. Though little information is available regarding the association between vitamin D and type 2 DM. Human and animal studies have shown a negative correlation between serum levels of vitamin D with insulin levels and a positive correlation with insulin sensitivity. The aim of the study. This study was designed to investigate the effect of vitamin D on insulin resistance and anthropometric parameters in type 2 DM. Materials and methods. This randomized clinical investigation was conducted with 52 diabetic patients in two groups; intervention group with 28,000 International Unit (IU) of cholecalciferol and the control group. After recording demographic and anthropometric factors (waist circumference, blood pressure and body mass index), fasting blood samples was taken for measurement of blood glucose, 25-hydroxyvitamin D [25(OH)D], insulin, glycated hemoglobin (HbA1c) and estimation of Homeostasis Model Assessment Index (HOMA) in two times; before study and after three months. Results and discussion. Two groups had similar baseline characteristics (each group = 26 subjects). Three months after vitamin D treatment, HbA1c, anthropometric factors in intervention group stayed constant, however, serum 25(OH)D was significantly increased (p = 0.007). We found a significant increase in serum 25(OH)D levels in interventional group without any significant change in level of HbA1c and anthropometric factors. Administration of vitamin D in diabetic subjects produced positive effects on HOMA index and insulin resistance. Association between vitamin D levels and BMI or WC was not found. Conclusion. Taken our data together available information warrants exploring the possibility that vitamin D can be more efficient in reducing type 2 DM risk. Further studies with large sample sizes are needed to show the definite effect of vitamin D on control of diabetes and its risk. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |