Features of management of patients with endocrineand metabolic disorders during the COVID-19pandemic: the statement from European Societyof Endocrinology

Autor: Tkach, S. M., Yuzvenko, T. Yu., Tovkai, O. A.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія; № 2 (2020); 7-14
Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; № 2 (2020); 7-14
Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. Клиническая эндокринология и эндокринная хирургия; № 2 (2020); 7-14
ISSN: 1818-1384
2519-2582
DOI: 10.30978/CEES-2020-2
Popis: The COVID-19 pandemic requires that doctors of all specialties, including endocrinologists, join forces in the fight against the SARS-CoV-2 virus. Only such an approach will preserve the health of the population and prevent the adverse effects associated with COVID-19 in people suffering from various chronic, including endocrine, diseases. Recent evidence suggests that not only patients with diabetes mellitus (DM), but also patients with other endocrine and metabolic disorders, such as obesity, malnutrition, as well as adrenal insufficiency, fall into the high-risk and unfavorable course of COVID-19. This review presents the guidelines for the management of patients with endocrine disorders and COVID-19, developed by the working group of the European Society of Endocrinology, for use by the entire endocrine community in this critical situation. It is emphasized that older people and patients with serious chronic diseases such as heart disease, lung disease, and DM have the highest risk of complications associated with COVID-19 infection. Chronic hyper­glycemia adversely affects the immune system, in­­creasing the risk of morbidity and mortality due to any infection, including COVID-19. In diabetic patients infected with SARS-CoV-2, glycemic control during the acute period is usually substantially impaired. Therefore, contacting a doctor by phone, e-mail or video link in case of possible symptoms of COVID-19 infection is strictly required to receive appropriate assistance. When considering the relationship between diabe­tes mellitus, hypoglycemic therapy, and COVID-19, importance is given to a molecule that acts as a receptor for SARS-CoV-2, namely, angiotensin-con­verting enzyme-2 (ACE2). Recently, it has been suggested that selective inhibitors of the sodium-dependent type 2 glucose cotransporter (SGLT-2), glucagon-like peptide-1 receptor agonists (GLP-1), pioglitazone and even insulin can induce overexpression of ACE2 receptors, which may have important negative consequences for people with DM with SARS-CoV-2 infection. This problem is of great importance, because in DM during the COVID-19 pandemic, optimal glycemic control is necessary and many patients are forced to take these sugar-lowering drugs. The experience of managing patients with severe obesity indicates that even in young adults COVID-19 often progresses towards destructive alveolitis with the development of respiratory failure and death, which can be promoted by developing sleep apnea syndrome, surfactant dysfunction, as well as significantly impaired glycemic control. As for patients with nutrition impairment, COVID-19 infection is associated with a high risk of developing malnutrition, mainly associated with increased nutritional requirements and the presence of severe acute inflammatory status. Although there is currently no objective reliable data on the outcome of COVID-19 infection in patients with adrenal insufficiency, such patients may be at a higher risk of medical complications and, ultimately, an increased risk of death in case of COVID-19 infection. In case of suspected COVID-19, a patient with adrenal insufficiency should immediately modify replacement therapy, namely, at least double the usual dose of glucocorticoid replacement to avoid an adrenal crisis.
Пандемия коронавирусной болезни 2019 г. (COVID-19), ассоциирующейся с развитием тяжелого острого респираторного синдрома, вызванного коронавирусом 2 типа (SARS-CoV-2), требует, чтобы врачи всех специальностей, включая эндокри­нологов, объединили усилия в борьбе с вирусом SARS-CoV-2. Только такой подход позволит сохранить здоровье населения и предотвратить неблаго­приятные последствия, связанные с COVID-19 у лиц, страдающих хроническими, в том числе эндок­ринными заболеваниями. Последние данные свидетельствуют о том, что в группу высокого риска и по телефону, электронной почте или видеосвязи в случае появления возможных симптомов инфекции COVID-19 является строго обязательным для получения соответствующей помощи. При рассмотрении взаимосвязей между СД, сахароснижающей терапией и COVID-19 важное значение придают молекуле, играющей роль рецептора для SARS-CoV-2, а именно ангиотензинпревращающему ферменту-2 (АСЕ-2). Недавно высказано предположение, что селективные ингибиторы натрий-зависимого котранспортера глюкозы 2 типа (SGLT-2), агонисты рецептора глюкагоноподобного пептида-1 (GLP-1), пиоглитазон и даже инсулин могут индуцировать сверхэкспрессию рецепторов ACE-2, что может иметь серьезные негативные последствия для лиц с СД в случае заражения SARS-CoV-2. Эта проблема имеет важное значение, поскольку при СД в период пандемии COVID-19 необходим оптимальный гликемический контроль, а многие больные вынуждены принимать указанные сахароснижающие препараты. Опыт ведения больных с тяжелым ожирением свидетельствует о том, что даже у молодых лиц COVID-19 нередко прогрессирует в сторону деструктивного альвеолита с развитием дыхательной недостаточности и смерти, чему могут способствовать развивающийся синдром апноэ во сне, сурфактантная дисфункция, а также значительно ухудшенный гликемический контроль. Что касается пациентов с нарушениями питания, то инфекция COVID-19 связана с высоким риском развития мальнутриции с повышенными требованиями к питанию и наличием тяжелого острого воспалительного статуса. Хотя в настоящее время нет объективных достоверных данных об исходах инфекции COVID-19 у больных с адреналовой недостаточностью, такие пациенты могут быть подвержены более высокому риску медицинских осложнений и, в конечном итоге, повышенному риску смертности в случае инфекции COVID-19. В случае подозрения на COVID-19 больному с недостаточностью надпочечников необходимо немедленно модифицировать заместительную терапию, по крайней мере, удвоить обычные дозы заместительных глюкокортикоидов, чтобы избежать адреналового криза.
Пандемія коронавірусної хвороби 2019 р. (COVID-19), котра асоціюється із розвитком тяжкого гострого респіраторного синдрому, спричиненого коронавірусом 2 типу (SARS-CoV-2), потребує, щоб лікарі всіх спеціальностей, зокрема ендокринологи, об’єднали зусилля в боротьбі з вірусом SARS-CoV-2. Лише такий підхід дасть змогу зберегти здоров’я населення і запобігти несприятливим наслідкам, пов’язаним із COVID-19 в осіб, котрі страждають на хронічні, зокрема ендокринні захворювання. Останні дані свідчать про те, що в групу високого ризику і несприятливого перебігу COVID-19 потрапляють не лише пацієнти, які страждають на цукровий діабет (ЦД), а і хворі з іншими ендокринними та метаболічними розладами, такими як ожиріння, недоїдання, мальнутриція та недостатність надниркових залоз. В огляді представлені основні положення щодо ведення хворих з ендокринними розладами і COVID-19, розробленими робочою групою Європейського товариства ендокринології для використання ендокринною спільнотою в цій критичній ситуації. Наголошується, що літні пацієнти та особи із серйозними хронічними захворюваннями, такими як хвороби серця, легень і ЦД, мають найвищий ризик ускладнень, пов’язаних з інфекцією COVID-19. Хронічна гіперглікемія негативно впливає на імунну систему, збільшуючи ризик захворюваності та смертності внаслідок будь-якої інфекції, зокрема COVID-19. У пацієнтів із ЦД, інфікованих SARS-CoV-2, глікемічний контроль під час гострого періоду зазвичай значно погіршений. Тому звернення до лікаря по телефону, електронною поштою або через відеозв’язок у разі появи можливих симптомів інфекції COVID-19 є строго обов’язковим для отримання відповідної допомоги. При розгляді взаємозв’язків між ЦД, цукрознижувальною терапією і COVID-19 важливе значення надається молекулі, яка відіграє роль рецептора для SARS-CoV-2, а саме ангіотензинперетворювальному ферменту-2 (АСЕ-2). Недавно висловлено припущення, що селективні інгібітори натрій-залежного котранспортера глюкози 2 типу (SGLT-2), агоністи рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), піоглітазон і навіть інсулін можуть індукувати надекспресію рецепторів ACE-2. Це може мати серйозні негативні наслідки для осіб із ЦД у разі зараження SARS-CoV-2. Ця проблема має важливе значення, оскільки при ЦД у період пандемії COVID-19 необхідний оптимальний глікемічний контроль, а багато хворих змушені приймати зазначені цукрознижувальні препарати. Досвід ведення хворих з ожирінням свідчить про те, що навіть у молодих осіб COVID-19 нерідко прогресує в бік деструктивного альвеоліту з розвитком дихальної недостатності та смерті, спричиненої синдромом апное уві сні, сурфактантною дисфункцією, а також значно погіршеним глікемічним контролем. Що стосується пацієнтів з порушеннями харчування, то інфекція COVID-19 пов’язана з високим ризиком розвитку мальнутриції з підвищеними вимогами до харчування і наявністю тяжкого гострого запального статусу. Хоча нині немає об’єктивних достовірних даних щодо наслідків інфекції COVID-19 у хворих з адреналовою недостатністю, такі пацієнти можуть бути схильні до вищого ризику медичних ускладнень і, зрештою, до підвищеного ризику смертності в разі інфекції COVID-19. У разі підозри на COVID-19 хворому з недостатністю надниркових залоз слід негайно модифікувати замісну терапію, принаймні подвоїти звичайні дози замісних глюкокортикоїдів, щоб уникнути адреналової кризи.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: