Особенности полового развития пациентов с синдромом биологически неактивного гормона роста

Autor: Sprinchuk, N. A.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Clinical endocrinology and endocrine surgery; № 1 (2019); 98-103
Клиническая эндокринология и эндокринная хирургия; № 1 (2019); 98-103
Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія; № 1 (2019); 98-103
Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; № 1 (2019); 98-103
ISSN: 1818-1384
2519-2582
Popis: Мета роботи — вивчити стан статевого дозрівання дітей із синдромом біологічно неактивного гормону росту (СБНГР) та оцінити його вплив на прогнозований зріст (ПЗ) пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 158 осіб із підтвердженим СБНГР, серед них 111 хлопців та 47 дівчат віком від 3 до 17 років. Оцінка ступеня статевого дозрівання проводилася на підставі вмісту лютеїнізуючого гормону, фолі­кулостимулюючого гормону, естрадіолу в дівчат, тестостерону загального у хлопців. Розвиток вторинних статевих ознак оцінювали за параметрами шкали Таннера. Визначали цільовий зріст та ПЗ за формулою Блунка В., а також кістковий вік (КВ) за міжнародними стандартами (WW Greulich, SP Pyle, 1993). Результати та обговорення. На момент визначення діагнозу у 128 пацієнтів (81 %, 89 хлопців та 39 дівчат) ознаки статевого дозрівання були відсутні, КВ мав відставання на 2—3 роки від паспортного. У 30 дітей (19 %, 22 хворих — хлопці, 8 пацієнтів — дівчата) відзначали початок статевого дозрівання з достовірно підвищеними показни­ками гонадотропінів та статевих гормонів. Діти молодшого віку (до 6 ро­­ків, 54 особи) мали найбільше відставання КВ, яке складало 3,8 ± 0,6 років. У 74 дітей (віком від 7 до 12 років), у яких не було ознак початку статевого дозрівання, відставання КВ від паспортного становило 2,9 ± 0,5 років. У 30 хворих з активним пубертатним розвитком КВ відставав середнім показником 2,3 ± 0,08 років. Пацієнти (як хлопці, так і дівчата), у яких уже розпочався статевий розвиток, мають значно гірший ПЗ, ніж хворі, що перебувають у допубертатному стані. Висновки. Пацієнти із СБНГР мають нормальний статевий розвиток зі схильністю до раннього. Зазначено зворотній зв’язок між віком пацієнтів та затримкою КВ: чим менший вік дітей із СБНГР, тим більшу затримку КВ вони мають. У дітей з активним статевим розвитком визначається достовірно нижчий ПЗ у порівнянні із хворими без ознак пубертації. Гендерна різниця у визначенні ПЗ в залежності від статевого дозрівання не зазначена.
Цель работы — изучить состояние полового развития у детей с синдромом биологически неактивного гормона роста (СБНГР) и оценить его влияние на прогнозируемый рост (ПР) пациентов. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 158 человек с подтвержденным СБНГР, среди них 111 мальчиков и 47 девочек в возрасте от 3 до 17 лет. Оценка степени полового созревания проводилась на основании содержания лютеинизирующего гормона, фолликулостимулирующего гормона, эстрадиола у девочек, тестостерона общего у мальчиков. Развитие вторичных половых признаков оценивали по параметрам шкалы Таннера. Опре­деляли целевой рост (ЦР) и ПР по формуле В. Бланка, а также костный возраст (КВ) по международным стандартам (WW Greulich, SP Pyle, 1993). Результаты и обсуждение. На момент постановки диагноза у 128 пациентов (81 %, 89 мальчиков и 39 девочек) признаки полового созревания отсутствовали, КВ отставал на 2—3 года от паспортного. У 30 детей (19 %, 22 больных — мальчики, 8 — де­­вочки) отмечали начало полового созревания с достоверно повышенными показателями гонадотропинов и половых гормонов. Дети младшего возраста (до 6 лет, 54 человека) имели наибольшее отставание КВ, которое составляло 3,8 ± 0,6 лет. У 74 детей (в возрасте от 7 до 12 лет), у которых не было признаков начала полового созревания, отставание КВ от паспортного составило 2,9 ± 0,5 лет. У 30 больных с активным пубертатом КВ отставал в среднем на 2,3 ± 0,08 лет. Пациенты (как юноши, так и девушки), у которых уже началось половое развитие, имеют значительно худший ПР, чем больные, которые находятся в допубертатном состоянии. Выводы. Пациенты с СБНГР имеют нормальное половое развитие со склонностью к раннему. Отме­чается обратная связь между возрастом пациентов и задержкой КВ: чем моложе дети с СБНГР, тем большую задержку КВ они имеют. У детей с активным половым развитием определяется ПР достоверно ниже в сравнении с больными без признаков пубертации. Гендерной разницы в определении ПР в зависимости от полового созревания не отмечено.
Objective — to study the state of puberty in child­ren with syndrome of bioinactive growth hormone (SBGH), and to assess its impact on predicted height (PH) of patients. Materials and methods. 158 children with confir­med SBGH were involved in study, including 111 boys and 47 girls in age from 3 to 17 years. The degree of puberty was estimated based on the concentration of luteinizing hormone, follicle stimulating hormone, and estradiol in girls, and total testosterone in boys. The development of secondary sexual characteristics was evaluated according to the Tanner scale parameters. The target growth and PH were determined according to the formula of B. Blunk, as well as the bone age (BA) according to international standards (W. W. Greulich, S. P. Pyle, 1993). Results and discussion. At the time of diagnosis, 128 patients (81 %, 89 boys and 39 girls) had no evidence of puberty, and the BA had a lag for 2—3 years from the passport. In 30 children (19 %, 22 patients — boys, 8 patients — girls) the beginning of puberty was marked with significantly increased gonadotrophin and sex hormones. Children of the younger age (up to 6 years, 54 persons) had the largest lag of BA, which was 3.8 ± 0.6 years. In 74 children (at age from 7 to 12 years), in which there were no signs of puberty, the BA lagfrom the passport was 2.9 ± 0.5 years. In 30 patients with active puberty development, BA lagged behind an average of 2.3 ± 0.08 years. Patients, boys and girls, who have begun their sexual develop­ment, have significantly worse PH than patients in the prepubertal state. Conclusions. Patients with SBGH have normal sexual development with a predisposition to the early one. The feedback between patient’s age and delayed BA is noted: the younger age of children with SBGH, the greater the delay in BA they have. In children with active sexual development, significantly lower PH is determined in comparison with patients without signs of puberty. The gender difference in the defined PH is not marked depending on puberty.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: