Гемодинамика у пациентов с тиреотоксикозом: ингаляционная VS тотальная внутривенная анестезия
| Autor: | Tarasenko, S. O., Dubrov, S. O., Yefimova, O. O., Rudenko, V. L. |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2019 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; № 1 (2019); 41-52 Клиническая эндокринология и эндокринная хирургия; № 1 (2019); 41-52 Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія; № 1 (2019); 41-52 |
| ISSN: | 1818-1384 2519-2582 |
| Popis: | The aim. Comparison of hemodynamics indicators in patients with thyrotoxicosis syndrome during thyroidectomy when using inhalated (IA) or total intravenous anesthesia (TIVA). Materials and methods. The study included 88 patients with thyrotoxicosis syndrome who underwent thyroidectomy. Depending on the type of basic anesthesia, patients were divided into 2 groups: the group "balanced analgesia-sevoflurane" (BA-S) — 44 patients, the group "balanced analgesia-propofol" (BA-P) — 44 patients. The groups were equal in terms of anthropometric indicators, an assessment of the physical status by the American Association of Anesthetists, the duration of anesthesia and surgical intervention. The perioperative period was divided into stages: 1st stage — primary observation by the anesthesiologist; Stage 2 — patient was on the operating table and connected to the monitor; Stage 3 — Immediately after induction anesthesia and the trachea intubation; 4th stage — start of operation; 5th stage — removal of thyroid; 6th stage — after wound suturing (the end of surgery); 7th stage — in 24 hours after surgery. At each stage, a non-invasive blood pressure measurement (NIBP), systolic blood pressure (sBP), diastolic (dBP), mean BP (MBP), pulse pressure (PP), heart rate (HR)) was performed. Indicators of central hemodynamics (cardiac output (CO), cardiac index (CI), total systemic vascular resistance (TVVR) were studied using the esCCO™ method (estimated continuous cardiac output). Results and discussion. Indicators of sBP, dBP, MBP, PP, and HR in the 1st stage did not have a statistically significant difference between groups. At the 2nd stage the MBP increased by 7.31 ± 0.01 %, 8.22 ± 0.02 %, respectively, in the groups BA-S and BA-P in comparison with the 1st stage. At the 3rd stage, after the induction anesthesia, were noted the lowest valuesof sBP, dBP, MBP, PP in both groups (significant difference according to (p< 0,001) the Wilcoxon criterion with 1st and 2nd stages). At the same time, the significant difference (p < 0.01) by the Wilcoxon criterion was noted between the absolute values of MBP, sBP, dBP, PP in the groups BA-S and BA-P. MBP at the 3rd stage was 77.57 ± 1.14 mmHg in the group BA-S and 69.12 ± 1.16 mmHg in the group BA-P. The decrease was 24.32 ± 0.81% for the group BA-S and 33.91 ± 0.93 % for the group BA-P (p < 0.01). However, absolute and relative hypotension was not noted in both groups. Having analyzed the parameters of central hemodynamics, there was noted that the primary values of CO and CI,assessed by method esCCO, were close to the Doppler EchoCG and had Spirmen correlation rs = 0.83 for both groups, BA-S and BA-P (p < 0.05). Atthe 3rd stagea significantdecreaseof CO inbothgroups was observed, in BA-S groupwith a highermagnitude comparedwith BA-P group, thedifferenceissignificant, p = 0.0237. At the 4th stage in the group BA-S was noted the statistically significant (p < 0.01) increaseof CO on 6.54 ± 0.13 % compared with the 3rd stage. At the same time the following CO reduction was noted in the BA-P group up to 5.14 ± 0.14 l/min (p = 0.606). At the next 5—7 stages, the stabilization of the indicators of CO, CI in both groups were noted, but significant differences were consistent between the 1st and 2nd stages. At the 7th stage, there were no statistical differences between the indicators of MBP, HR, sBP, dBP in both groups. Conclusions. Both, IA and TIVA, had negative impact on hemodynamics. The greatest decrease in hemodynamic indicators was observed at the 3rd stage (induction of anesthesia), in the TIVA group it was significantly lower than in IA group. There was a statistically significant difference between the IA and TIVA at this stage in values of sBP, dBP, MBP, PP, TSVR, CO. At the next 4—6 stages, the hemodynamic parameters stabilization was noted. No delayed negative influence of general anesthesia was observed with use of sevoflurane or propofol at 6—7 stages. There is a strong correlation between values of CO, CI, and TSVR, obtained by DopplerEchoCG and esCCO method, rs = 0.83 for both groups BA-S and BA-P. Цель работы — сравнение показателей гемодинамики у пациентов с синдромом тиреотоксикоза во время операции тиреоидэктомии при применении ингаляционной (ИА) или тотальной внутривенной анестезии (ТВВА). Материалы и методы. В исследование включено 88 пациентов с синдромом тиреотоксикоза, которым была выполнена тиреоидэктомия. В зависимости от вида базовой анестезии пациенты были разделены на 2 группы: группа «сбалансированная анальгезия-севофлуран» (СА-С) — 44 пациента, группа «сбалансированная анальгезия-пропофол» (СА-П) — 44 пациента. Группы были идентичными по антропометрическим показателям, оценке физического статуса по шкале Американской ассоциации анестезиологов, продолжительности анестезии и оперативного вмешательства. Периоперационный период был разделен на этапы: 1-й ЭТАП — первичный осмотр анестезиолога; 2-й ЭТАП — поступление пациента в операционную (пациент на операционном столе, подключен к монитору) 3-й ЭТАП — сразу после вводной анестезии и интубации трахеи; 4-й ЭТАП — начало операции; 5-й ЭТАП — непосредственное удаление щитовидной железы; 6-й ЭТАП — после ушивания ран (конец операции); 7-й ЭТАП — через 24 ч после операции. На каждом этапе проводилась оценка измерения неинвазивного артериального давления (НИАТ), систолического артериального давления (АТС), диастолического (АДд), среднего АД (СрАД), пульсового давления (ПТ), частоты сердечных сокращений (ЧСС). Показатели центральной гемодинамики (минутный объем кровообращения (МОК), сердечный индекс (СИ), общее периферическое сосудистое сопротивление (ОПСС)) изучали с помощью метода esCCO ™ (расчетный непрерывный сердечный выброс). Результаты и обсуждение. Показатели АДс, АДд, СрАД, ПТ, ЧСС на 1-м этапе не имели статистически достоверной разницы между группами. В исследованных группах отмечено, что на 2-м этапе достоверно (р Мета роботи — порівняння показників гемодинаміки у пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу під час операції тиреоїдектомії при застосуванні інгаляційної (ІА) або тотальної інтравенозної анестезії (ТІВА). Матеріали та методи. У дослідження включено 88 пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу, яким була виконана тиреоїдектомія. У залежності від виду базової анестезії пацієнти були поділені на 2 групи: група «збалансована аналгезія-севофлуран» (ЗА-С) — 44 пацієнти, група «збалансована аналгезія-пропофол» (ЗА-П) — 44 пацієнти. Групи були ідентичними за антропометричними показниками, оцінкою фізичного статусу за шкалою Американської асоціації анестезіологів, тривалістю анестезії та оперативного втручання. Періопераційний період був розподілений на етапи: 1-й ЕТАП — первинний огляд анестезіолога; 2-й ЕТАП — надходження пацієнта до операційної (пацієнт на операційному столі, підключений до монітора); 3-й ЕТАП — одразу після ввідної анестезії та інтубації трахеї; 4-й ЕТАП — початок операції; 5-й ЕТАП — безпосереднє видалення щитоподібної залози; 6-й ЕТАП — після ушивання ран (кінець операції); 7-й ЕТАП — через 24 год після операції. На кожному етапі проводилась оцінка вимірювання неінвазивного артеріального тиску (НІАТ), систолічного артеріального тиску (АТс), діастолічного (АТд), середнього АТ (СрАТ), пульсового тиску (ПТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС). Показники центральної гемодинаміки (хвилинний об'єм кровообігу (ХОК), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний судинний опір (ЗПСО)) вивчали за допомогою метода esCCO™ (розрахунковий безперервний серцевий викид). Результати та обговорення. Показники АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ЧСС на 1-му етапі не мали статистично достовірної різниці між підгрупами. У досліджених групах відзначено, що на 2-му етапі при поданні пацієнта до операційної достовірно (р < 0,001) підвищується СрАТ на 7,31 ± 0,01 %, 8,22 ± 0,02 % відповідно в групах ЗА-С і ЗА-П у порівнянні з 1-м етапом. Після ввідної анестезії на 3-му етапі відзначені достовірно (р < 0,001) за критерієм Уїлкоксона найнижчі показники СрАТ, ПТ, АТс, АТд у всіх дослідних групах. При цьому в групах ЗА-С та ЗА-П відмічена достовірна різниця (р < 0,01) за критерієм Уїлкоксона між абсолютними даними СрАТ, ПТ, АТс, АТд і відсотками коливання цих показників. СрАТ на 3-му етапі склав 77,57 ± 1,14 мм рт. ст. упідгрупі ЗА-С і 69,12 ± 1,16 мм рт. ст. у підгрупі ЗА-П. Зниження склало 24,32 ± 0,81 % для підгрупи ЗА-С та 33,91 ± 0,93 % у підгрупі ЗА-П (р < 0,01). Але за абсолютними показниками і відносним коливанням АТс, АТд, СрАТ в дослідних групах не відзначено абсолютної та відносної гіпотензії. При аналізі параметрів центральної гемодинаміки в дослідних групах відзначено, що первинні показники ХОК та СІ за даними методу esCCO дозволяють отримувати дані, наближені до даних ДопплерЕхоКГ з рівнем кореляції за Спірменом rs = 0,83 для обох груп, ЗА-С і ЗА-П (p < 0,05). На 3-му етапі відзначено достовірне пригнічення ХОК в обох групах, у групі ЗА-С більшою мірою в порівнянні із групою ЗА-П, різниця достовірна, р = 0,0237. На 4-му етапі в групі ЗА-С відзначено статистично достовірне (p |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|