Дослідження діагностичної значущості довжини теломер та активності теломерази у пацієнтів із церебральним атеросклерозом і цукровим діабетом 2-го типу

Autor: Yehorova, M. S., Krasnenkov, D. S., Gurianov, V. G., Kondratiyk, V. Ye., Tronko, N. D.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія; № 4 (2019); 62-72
Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; № 4 (2019); 62-72
Клиническая эндокринология и эндокринная хирургия; № 4 (2019); 62-72
ISSN: 1818-1384
2519-2582
DOI: 10.30978/CEES-2019-4
Popis: Цереброваскулярні захворювання — одна з найважливіших причин захворюваності і смертності серед дорослого населення. Мета роботи — визначити взаємозв’язок довжини теломер (ДТ) і активності теломерази з показниками ліпідного спектра, структурно-функціонального стану серця, церебральних судин та варіабельності ритму серця у пацієнтів із церебральним атеросклерозом (ЦА) 1—3-го ступеня і цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Матеріали та методи. У комплексному клініко-інструментальному дослідженні узяв участь 161 пацієнт з ЦА 1—3-го ступеня. Теломеразну активність визначали за допомогою протоколу ампліфікації тандемних повторів з детекцією в режимі реального часу. Відносні ДТ вимірювали за допомогою мультиплексної кількісної полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. Результати та обговорення. Пацієнтів розділили на дві групи: 1-шу — з ЦА 1—2-го ступеня, 2-гу — з ЦА 3-го ступеня (які перенесли ішемічний атеротромботичний інсульт — ІІ). Середній вік хворих — (65,1 ± 10,5) і (65,4 ± 9,1) року відповідно. У 1-й групі частка чоловіків становила 21,2 %, у 2-й — 52 %. Для виявлення чинників, що впливають на розмір ДТ як маркер раннього старіння, використовували метод побудови логістичних моделей регресії із застосуванням таких категорій: коротша ДТ — T/S < 2,61 (низький і середній тертилі); довша ДТ — T/S > 2,61. Для відбору сукупності значущих чинників ризику використовували метод покрокового включення/виключення ознак (Stepwise при порозі виключення p > 0,15 і порозі включення p < 0,03). На виділених значущих чинниках ризику побудована багатофакторна модель логістичної регресії. Встановлений статистично значущий позитивний зв’язок ДТ з показником діастолічної функції серця Е/А і рівнем ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), а також негативний — із фракцією викиду (ФВ) і комплексом інтима — медіа (КІМ) праворуч. Для виявлення чинників, що впливають на активність теломерази, використовували метод побудови логістичних моделей регресії за такими категоріями: більш низька активність теломерази — T/S < 3,16 (низький і середній тертилі); більш висока активність теломерази — T/S > 3,16. Виявлено ​статистично значущий позитивний зв’язок активності теломерази з індексом загального напруження вегетативної регуляції (HRV), а також негативний зв’язок з індексом атерогенності (ІА). Висновки. ДТ і активність теломерази можна порівняти у пацієнтів літнього віку з ЦА 1—2-го ступеня, які перенесли ІІ, у тому числі з ЦД 2-го типу. На підставі багатофакторного регресійного аналізу виявлено наявність зв’язку ДТ з ЛПДНЩ, КІМ, ФВ та діастолічною функцією ЛШ у пацієнтів з ЦА різного ступеня, у тому числі з ЦД 2-го типу (AUC 0,79; CI 0,69—0,87). На підставі багатофакторного регресійного аналізу встановлено наявність зв’язку активності теломерази з ІА і HRV у пацієнтів з ЦА різного ступеня, у тому числі з ЦД 2-го типу (AUC 0,73; 95 % CI 0,63—0,83).
Цереброваскулярные заболевания — одна из важнеийших причин заболеваемости и смертности среди взрослого населения. Цель работы — определить взаимосвязь длины теломер (ДТ) и активности теломеразы с показателями липидного спектра крови, структурно-функционального состояния сердца и церебральных сосудов, а также вариабельности ритма сердца у пациентов с церебральным атеросклерозом (ЦА) I—III степени и сахарным диабетом (СД) 2-го типа. Материалы и методы. В комплексном клинико-инструментальном исследовании принял участие 161 пациент с ЦА I—III степени. Теломеразную активность определяли в соответствии c протоколом амплификации тандемных повторов с детекцией в реальном времени. Относительные ДТ измеряли с помощью мультиплексной количественной полимеразной цепной реакции в реальном времени. Результаты и обсуждение. Пациентов разделили на две группы: 1-ю — с ЦА I—II степени, 2-ю — с ЦА III степени (перенесшие ишемический атеротромботический инсульт — ИИ). Средний возраст больных — (65,1 ± 10,5) и (65,4 ± 9,1) года соответственно. Доля мужчин составила 21,2 % в 1-й группе и 52 % во 2-й. Для выявления факторов, влияющих на размер теломер как маркер раннего старения, использовали метод построения логистических моделей регрессии по таким категориям: более короткая ДТ — T/S < 2,61 (низкий и средний тертили); более длинная ДТ — T/S — выше 2,61. Для отбора совокупности значимых факторов риска применяли метод пошагового включения/исключения признаков (Step wise при пороге исключения p > 0,15 и пороге включения p < 0,03). На выделенных значимых факторах риска строили многофакторную модель логистической регрессии. Установлена статистически значимая положительная связь ДТ с показателем диастолической функции сердца Е/А и липопротеидов очень низкой плотности (ЛПОНП), а также отрицательная связь с фракцией выброса (ФВ) и комплексом интима — медиа (КИМ) справа. Для выявления факторов, влияющих на активность теломеразы, использовали метод построения логистических моделей регрессии. Для этого применяли такие категории: более низкая активность теломеразы — T/S < 3,16 (низкий и средний тертили) и более высокая активность теломеразы — T/S выше 3,16. Установлена статистически значимая положительная связь активности теломеразы с индексом общего напряжения вегетативной регуляции (HRV), а также отрицательная — с индексом атерогенности (ИА). Выводы. ДТ и активность теломеразы сопоста­вимы у больных пожилого возраста с ЦА I—II степени и перенесших ИИ, в том числе с СД 2-го типа. На основании многофакторного регрессионного анализа выявлено наличие связи ДТ с ЛПОНП, КИМ, ФВ и диастолической функцией ЛЖ у пациентов с ЦА разной степени, в том числе с СД 2-го типа (AUC 0,79; CI 0,69—0,87). По данным многофакторного регрессионного анализа установлено наличие связи активности теломеразы с ИА и HRV у пациентов с ЦА разной степени, в том числе с СД 2-го типа (AUC 0,73; 95 % CI 0,63—0,83).
Cerebrovascular diseases areamongst the most important causes of morbidity and mortality in adult population. Objective — to determine the relationship between telomere length and telomerase activity with lipid spectrum, structural and functional status of the heart and cerebral vessels and heart rate variability in patients with cerebral atherosclerosis (CA) of stages 1—3and type 2 diabetes mellitus. Materials and methods. In a comprehensive clinical and instrumental study, 161 patients with CA 1—3stages were included. Telomerase activity was determined using a real-time tandem repeat amp­lification protocol. The relative lengths of telomeres were measured using multiplex quantitative poly­merase chain reaction in real time. Results and discussion. Patients were divided into 2 groups: 1 — with CA ofstage 1-2, 2 — with CA of stage 3 (with history of ischemic atherothrombotic stroke — AS). Mean age = 65.1 ± 10.5 and 65.4 ± 9.1 years, respectively. The percentage of men was 21.2 % in group1 and 52 % in the group 2. To identify factors that influence telomere size as a marker of early aging, the method of constructing logistic regression models was used. In building the models, the following categories were used: shorter telomere length — T/S < 2.61 (lowest and middle tercile); longer telomere length — T/S over 2.61. For selection of a set of significant risk factors, the method of step-by-step inclusion/exclusion of signs was used withexclusion threshold p > 0.15 and inclusion threshold p < 0.03. A multivariate logistic regression model was built on the identified significant risk factors. A statistically significant positive relationship was established between the telomere length and the E/A (diastolic function of the heart) and LPVLD, as well as negative relationships with the EF and the intima-media complex (IMC) on the right. To identify factors affecting telomerase activity, the method of constructing logistic regression models was used. In building the models, the following categories were used: lower telomerase activity — T/S < 3.16 (lowest and middle terciles); higher telomerase activity — T/S above 3.16. A sta­­tistically significant positive correlation of telomerase activity with the total stress index of the vegetative regulation HRV was also established, as well as a negative correlation with the atherogenic index. Conclusions. Telomere length and telomerase activity are comparable in elderly patients with CA of stage 1—2 and history of ischemic atherothrombotic stroke, including type 2 diabetes mellitus. Based on a multifactor regression analysis, the relationship between telomeres length and LPVLD, IMC, EF and LV diastolic function was detected in patients at different stages of CA, includingtype 2 diabetes (AUC 0.79; CI 0.69—0.87). Based on multivariate regression analysis the association of telomerase activity with atherogenic index and total stress index of vegetative regulation of heart rhythm was revealed in patients at different stages of CA, including type 2 diabetes (AUC 0.73; 95 % CI 0.63—0.83).
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: