Тенденції розвитку архітектури міста Ковель в міжвоєнний період

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Theory and practice of design; No. 25 (2022); 5-14
Теория и практика дизайна; № 25 (2022); 5-14
Теорія та практика дизайну; № 25 (2022); 5-14
ISSN: 2415-8151
Popis: The purpose of preparing the material arose from the need for a comprehensive study of trends in the architecture of the Volyn city of Kovel, as an example of architectural and spatial development of small towns in the 20-30s of the twentieth century. Being in the 20-30s of the twentieth century аn important transport and military-administrative center, Kovel, despite the status of a small town, attracted attention as a socio-cultural center, whose architectural development was characterized by multi-vector and focus on the comfort of residents. It is established that since 1920, Kovel together with the whole of Volyn became part of the Polish state and received the status of a county town of Volyn Voivodeship. Since then, the active development of urban architecture began, which has become a symbol of modernity, along with the spatial development of the city, aimed at streamlining and increasing the level of its comfort. It was found that Kovel’s inclusion in the avant-garde direction of the state’s architectural development took place through the development of important city objects by architects from Warsaw, Lublin and Lutsk, including Stefan Schiller, Volodymyr Winkler, Josef Shanaitz, Bohdan Lachert, Wladyslaw Stachon and others.It was found that in a short period of twenty years of history, there were significant changes in the architectural and spatial structure of Kovel, which reflected two global stylistic trends: traditionalism and avant-garde. Buildings appeared in the city, representing the features of “courtyard” traditional architecture, neo-Gothic style and a combination of neoclassicism with simple volumes of modernism.Following detailed research of Kovel’s architecture and its popularization will allow to preserve the common Ukrainian-Polish heritage and develop concepts of city development taking into account the value of traditions, without destroying the aesthetic integrity of the environment of historically formed areas. Мета підготовки матеріалу виникла із необхідності комплексного вивчення тенденцій формування архітектури волинського міста Ковель, як прикладу архітектурно-просторового розвитку малих міст, у 20-30-тих роках ХХ ст. Будучи у 20-30-тих роках ХХ ст. важливим транспортним та військово-адміністративним центром, Ковель, незважаючи на статус малого міста, привертав увагу як соціокультурний осередок, архітектурний розвиток якого характеризувався багатовекторністю та орієнтованістю на комфорт мешканців. Досягнення мети проведеного дослідження відбувалося шляхом опрацювання та аналізу архівних джерел, іконографічних й картографічних матеріалів, наукових публікацій та періодики. В першу чергу, з’ясовано основні засади і принципи вирішення архітектури житлових будівель, ансамблів, кварталів, за допомогою комплексної методики стилістичного та композиційного аналізів. Що в свою чергу, уможливило, визначення стилістичних традицій, котрі використовувались архітекторами на теренах Ковеля впродовж міжвоєнного двадцятиліття.Широке коло науковців в сферах історії, історії архітектури та урбаністики, соціології висвітлювали аспекти історичного розвитку Ковеля, коментуючи архівні документи. Зокрема, свою увагу питанню приділяли П.Ричков, О.Михайлишин, С.Лінда, А.Заяц, А.Боровік та ін. Встановлено, що з 1920 року, Ковель разом із цілою Волинню став частиною Польської держави і отримав статус повітового міста Волинського воєводства. З цього часу розпочався активний розвиток міської архітектури, котра стала символом сучасності поряд із просторовим розвитком міста, спрямованого на впорядкування забудови і підвищення рівня його комфорту. З’ясовано, що включення Ковеля в авангардний керунок архітектурного розвою держави відбувалося шляхом розробки проектів важливих міських об’єктів архітекторами із Варшави, Любліна та Луцька, зокрема, Стефанем Шиллером, Володимиром Вінклером, Йозефом Шанайца, Богданом Лахертом, Владиславом Стахонем та рядом інших зодчих. Виявлено, що в короткому часі двадцятилітньої історії, відбулися істотні зміни у архітектурно-просторовій структурі Ковеля, котрі відображали два глобальних стильових напрямки: традиціоналізм та авангардизм. На теренах міста з’являлися будівлі, котрі репрезентували риси «дворкової» традиційної архітектури, неоготичний стиль та поєднання неокласицизму із простими об’ємами модернізму.Подальші детальні дослідження архітектури Ковеля й її популяризація, дасть можливість зберегти спільну українсько-польську спадщину та розробити концепції розвитку міста із врахуванням цінності традицій, не руйнуючи естетичної цілісності середовища історично сформованих ареалів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: