ПРАВО БУТИ ЗАБУТИМ ЯК ОСНОВНЕ ПРАВО ЛЮДИНИ
| Jazyk: | angličtina |
|---|---|
| Rok vydání: | 2021 |
| Předmět: |
European Union General Data Protection Regulation
freedom of the press and expression право бути забутим personal data protection of personal data основні права та свободи інформаційний вік/цифровий вік захист персональних даних fundamental rights and freedoms свобода преси та висловлювання information age/digital age right to be forgotten Турецький закон про захист персональних даних Turkish Personal Data Protection Law персональні дані Загальний регламент Європейського Союзу про захист даних |
| Zdroj: | Scientific works of National Aviation University. Series: Law Journal "Air and Space Law"; Vol. 2 No. 59 (2021); 102-109 Научные труды Национального авиационного университета. Серия: Юридический вестник "Воздушное и космическое право»; Том 2 № 59 (2021); 102-109 Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право»; Том 2 № 59 (2021); 102-109 |
| ISSN: | 2663-3949 2307-9061 |
| Popis: | Purpose: the main objective of this paper is to study the right to be forgotten as a fundamental human right and its legal basis. Methods of research: general scientific, philosophical and specially-legal methods of scientific research have been used. A system analysis method was used to determine the term of the right to be forgotten and regulations related to the right. The case method and doctrinal research method were used for determining the general understanding of the right. A dogmatic method was valuable to formulate conclusions and recommendations of practical character within the research issues concerning the correct and effective usage of the right. Results: the growing pace and place of the Internet have put the processing of personal data in a new light, and it is now accepted as a fundamental human right to request to be removed from any databases under the provisioned circumstances, thus, “to be forgotten.” To examine the right further, studies have been made both by international and national authorities. While the right to be forgotten must be exercised with the utmost care, it must be ensured that it does not conflict with the freedom of expression and freedom of the press; the balance between legal interest and rights must be maintained. Discussion: it was based on the scope and limitations of the right to be forgotten and the effectiveness of current laws. Мета статті: вивчення права бути забутим як основного права людини та його правової основи. Методи дослідження: використано загальнонаукові, філософські та спеціально-правові методи наукового дослідження. Метод системного аналізу був використаний для визначення терміну права на забуття та нормативних актів, пов’язаних із цим правом. Для визначення загального розуміння права використовувались кейс-метод та доктринальний метод дослідження. Догматичний метод був цінним для формулювання висновків та рекомендацій практичного характеру в рамках дослідницьких питань щодо правильного та ефективного використання права. Результати: зростаючі темпи та місце Інтернету відкрили нове бачення обробки персональних даних, і в даний час право людини вимагати видалення інформації щодо себе з будь-яких баз даних за передбачених обставин, таким чином, «бути забутим», визнається основним правом людини. Для подальшого вивчення права бути забутим були проведені дослідження як міжнародними, так і національними органами влади. Проте право бути забутим потрібно реалізовувати з максимальною обережністю, слід забезпечити, щоб воно не суперечило свободі вираження поглядів та свободі преси; повинен підтримуватися баланс між законними інтересами та правами. Обговорення: базувалося на обсязі та обмеженнях права бути забутим та ефективності чинного законодавства. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|