Розробка математичної моделі управління енергоблоком з урахуванням критерія економічної ефективності
| Autor: | Popov, Oleksandr, Shmatko, Nataliia, Budanov, Pavlo, Pantielieieva, Iryna, Brovko, Kostiantyn |
|---|---|
| Jazyk: | angličtina |
| Rok vydání: | 2019 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Східно-Європейський журнал передових технологій; Том 6, № 3 (102) (2019): Процеси управління; 39-48 Восточно-Европейский журнал передовых технологий; Том 6, № 3 (102) (2019): Процессы управления; 39-48 Eastern-European Journal of Enterprise Technologies; Том 6, № 3 (102) (2019): Control processes; 39-48 |
| ISSN: | 1729-3774 1729-4061 |
| Popis: | The authors of the study have analysed the criteria for increasing cost-effectiveness in the operation of power-generating equipment of power units at TPPs and NPPs. The existing methods of calculating the cost-effectiveness disregard factors that lead to economic costs during shutdowns of the power unit and reduce the energy consumer load. A significant factor in increasing cost-effectiveness of the automated control systems at a power unit of a power plant is the compulsory checking to detect a low level of information reliability. It is proved that reliability of the power unit technological equipment substantially depends on the effectiveness of emergency automated control when an unpermitted shutdown of a power unit occurs due to false positives. It is shown that the cause of false positives is low reliability of the data on the power unit technological process parameters. It is revealed that unforeseen unpermitted shutdown of a power unit and a decrease in the energy consumer load leads to significant economic and material losses, and, consequently, to a decrease in economic efficiency of automated control of a power unit. It is shown that the existing economic models do not take into account the financial and material costs that occur due to unpermitted shutdown of the power unit and decrease in the energy consumer load in case of false positives in real time. The authors of the study have devised a unified integrated economic and mathematical model, which allows calculating the economic effect taking into account changes in the reliability of the technological equipment, due to the timely prompt detection of false positives and low-reliability data. The proposed emergency modular unit coupled with modules for detecting and control of false alarms, which takes into account static and operational economic components, allows calculating the economic effect based on the devised unified integrated economic and mathematical model. The authors of the study give practical recommendations for applying the economic module in the hardware and software complex of the power unit, which allows calculating the economic effect on the basis of static data coming from the data memory and current data from the power unit Проведён анализ критериев повышения экономической эффективности при эксплуатации электроэнергетического оборудования энергоблоков электростанции. В существующих методиках расчёта экономического эффекта не учитываются факторы, которые приводят к экономическим затратам при остановах энергоблока и снижению нагрузки электропотребителям. Значительным фактором в повышении экономической эффективности при эксплуатации автоматизированных систем управления технологическими процессами на энергоблоке электростанции является оперативный контроль по обнаружению низкого уровня степени достоверности информации. Показано, что надёжность функционирования технологического оборудования энергоблока существенно зависит от эффективности автоматизированного управления в нештатных ситуациях, когда происходит несанкционированный останов энергоблока по причине ложных срабатываний. Выявлено, что причиной ложных срабатываний является информация о параметрах технологического процесса энергоблока, которая характеризуется низкой степенью достоверности. Показано, что непредусмотренный несанкционированный останов энергоблока и снижение нагрузки для электропотребителей приводит к значительным экономическим и материальным потерям, а, следовательно, и к снижению экономической эффективности при автоматизированном управлении энергоблоком. Показано, что в применяемых экономических моделях не учитываются финансовые и материальные затраты, которые происходят из-за несанкционированного останова энергоблока и снижения нагрузки для электропотребителей при ложных срабатываниях в режиме реального времени. Разработана единая интегрированная экономико-математическая модель, которая позволяет рассчитать экономический эффект с учётом изменения надёжности технологического оборудования энергоблока, за счёт своевременного оперативного выявления ложных срабатываний и информации с низкой степенью достоверности. Для расчета экономического эффекта на основе разработанной единой экономико-математической модели предложен модульный блок режима нештатных ситуаций, сопряжённый с модулями ложных срабатываний и аварийных признаков, который учитывает статические и оперативные экономические составляющие. Даны практические рекомендации для применения экономического модуля в программно-техническом комплексе энергоблока, что позволяет проводить расчёты экономического эффекта на основе статических данных, поступающих из памяти данных и текущих данных с энергоблока Проведено аналіз критеріїв підвищення економічної ефективності при експлуатації електроенергетичного обладнання енергоблоків електростанцій. В існуючих методиках розрахунку економічного ефекту не враховуються чинники, які призводять до економічних витрат при остановах енергоблоку і зниженні навантаження електроспоживачів. Значним фактором у підвищенні економічної ефективності при експлуатації автоматизованих систем управління технологічними процесами на енергоблоці електростанції є оперативний контроль з виявлення низького рівня ступеня достовірності інформації. Показано, що надійність функціонування технологічного обладнання енергоблоку істотно залежить від ефективності автоматизованого управління у позаштатних ситуаціях, коли відбувається несанкціоноване зупинення енергоблоку, через помилкове спрацьовування. Виявлено, що причиною помилкових спрацьовувань є інформація про параметри технологічного процесу енергоблоку, яка характеризується низьким ступенем достовірності. Показано, що непередбачене несанкціоноване зупинення енергоблоку і зниження навантаження для електроспоживачів призводить до значних економічних і матеріальних втрат, а, отже, і до зниження економічної ефективності при автоматизованому управлінні енергоблоком. Показано, що у застосовуваних економічних моделях не враховуються фінансові та матеріальні витрати, які відбуваються через несанкціоноване зупинення енергоблоку і зниження навантаження для електроспоживачів при помилкових спрацьовування в режимі реального часу. Розроблена єдина інтегрована економіко-математична модель, яка дозволяє розрахувати економічний ефект з урахуванням зміни надійності технологічного обладнання енергоблоку, за рахунок своєчасного оперативного виявлення помилкових спрацьовувань і інформації з низьким ступенем достовірності. Для розрахунку економічного ефекту на основі розробленої єдиної економіко-математичної моделі запропоновано модульний блок режиму нештатних ситуацій, зв'язаний з модулями помилкових спрацьовувань і аварійних ознак, який враховує статичні і оперативні економічні складові. Надано практичні рекомендації для застосування економічного модуля в програмно-технічному комплексі енергоблоку, що дозволяє проводити розрахунки економічного ефекту на основі статичних даних, що надходять з пам'яті даних і поточних даних з енергоблоку |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|