Затяжні бактеріальні бронхіти – нова нозологічна група або старі проблеми диференційної діагностики хронічного кашлю в дітей?
| Autor: | Ilchenko, S. I., Fialkovska, A. O., Zhukova, L. O. |
|---|---|
| Přispěvatelé: | SI 'Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', № 0116U004962 |
| Jazyk: | angličtina |
| Rok vydání: | 2019 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Zaporozhye Medical Journal; № 4 (2019) Запорожский медицинский журнал; № 4 (2019) |
| ISSN: | 2306-4145 2310-1210 |
| Popis: | The purpose is to study the clinical-anamnestic and microbiological features of the protracted bacterial bronchitis (PBB), recurrent bronchitis (RB), chronic bronchitis (CB) in children and to determine the risk factors for the development of chronic bronchitis.Materials and methods. A total of 89 children were examined, among them 21 children with PBB, 27 children with RB and 41 children with CB. The study included the collection of anamnesis, objective examination, chest X-ray, bronchoscopy and microbiological examination of the bronchial mucosa and upper respiratory tract composition.Results. An analysis of РВВ clinical features showed that their total duration was 4.1 ± 0.3 weeks. In children with RB, the duration of exacerbations did not differ significantly and was 3.8 ± 0.4 weeks. In patients with CB, the annual number of bronchitis and the total duration of cough were two times higher than in patients with RB. Bacteriological analysis showed that Streptococcus pneumonia was the most frequent causative agent of the disease in children with PBB and RB. In children with exacerbation of CB, Haemophilus influenzae was more commonly identified. At the same time, such a representative of the normal bronchial microbiome as Aerococcus viridans, was identified in 81.0 % of PBB patients, in 33.3 % of RB patients, and in 8.7 % of CB patients.Conclusions. The study showed that risk factors for СВ development in children with PBВ and RB are the lower respiratory tract H. influenzae colonization and decreased activity or absence of the normal airway microbiota (Aerococcus viridans). Цель работы – изучить клинико-анамнестические и микробиологические особенности затяжных бактериальных бронхитов (ЗББ), рецидивирующего бронхита (РБ), хронического бронхита (ХБ) у детей и определить факторы риска развития ХБ.Материалы и методы. Обследовали 89 детей: 21 пациента с ЗББ, 27 детей с РБ, 41 больного ХБ. Исследование включало детальный сбор анамнеза, объективное обследование детей, рентгенографию органов грудной клетки, бронхоскопию и микробиологическое исследование состава слизистой оболочки бронхов и верхних дыхательных путей.Результаты. Анализ особенностей клинического течения ЗББ показал, что общая их продолжительность составила 4,1 ± 0,3 недели. У детей с РБ продолжительность обострений достоверно не отличалась и составляла 3,8 ± 0,4 недели. У больных ХБ количество бронхитов в году и общая продолжительность кашля были вдвое больше, чем у больных РБ. Бактериологический анализ мокроты показал, что наиболее частым возбудителем заболевания у детей с ЗББ и РБ был Streptococcus pneumonia. У детей с клиникой обострения ХБ чаще определяли Haemophilus influenzae. Такой представитель нормальной микрофлоры бронхов, как Aerococcus viridans идентифицирован у 81,0 % пациентов с ЗББ, у 33,3 % больных РБ, у 8,7 % детей с ХБ.Выводы. Исследование показало, что факторами риска развития ХБ у детей с ЗББ и РБ являются колонизация их нижних дыхательных путей H. influenzae и снижение активности или отсутствие нормальной микрофлоры бронхов (Aerococcus viridans). Мета роботи – вивчити клініко-анамнестичні та мікробіологічні особливості затяжних бактеріальних бронхітів (ЗББ), рецидивного бронхіту (РБ), хронічного бронхіту (ХБ) у дітей і встановити фактори ризику розвитку ХБ.Матеріали та методи. Обстежили 89 дітей: 21 хворого на ЗББ, 27 дітей із РБ і 41 пацієнта з ХБ. Дослідження включало детальний збір анамнезу, об’єктивне обстеження дітей, рентгенографію органів грудної клітки, бронхоскопію та мікробіологічне дослідження складу слизової оболонки бронхів і верхніх дихальних шляхів.Результати. Аналіз особливостей клінічного перебігу ЗББ показав, що загальна тривалість становила 4,1 ± 0,3 тижня. У дітей із РБ тривалість загострень вірогідно не відрізнялася та становила 3,8 ± 0,4 тижня. У хворих на ХБ кількість бронхітів на рік і загальна тривалість кашлю були вдвічі більшими, ніж у хворих на РБ. Бактеріологічний аналіз показав, що найчастішим збудником захворювання в дітей із ЗББ і РБ був Streptococcus pneumonia. У дітей із клінікою загострення ХБ частіше визначали Haemophilus influenzae. Такий представник нормальної мікрофлори бронхів, як Aerococcus viridans ідентифікували у 81,0 % пацієнтів із ЗББ, у 33,3 % дітей із РБ, у 8,7 % хворих на ХБ.Висновки. Дослідження показало, що факторами ризику розвитку ХБ у дітей із ЗББ і РБ є колонізація нижніх дихальних шляхів H. influenzae та зниження активності або відсутність нормальної мікрофлори бронхів (Aerococcus viridans). |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|