Фибрилляция предсердий как фактор риска когнитивных нарушений: обзор литературы

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Neurological Journal; No. 1—2 (2022); 5-11
Украинский неврологический журнал; № 1—2 (2022); 5-11
Український неврологічний журнал; № 1—2 (2022); 5-11
ISSN: 1998-4235
2522-1183
Popis: Atrial fibrillation (AF) and cognitive impairment (CI) are now common problems, especially among the elderly. Numerous studies in recent years demonstrated the relationship between AF and CI, including dementia. Given the increasing prevalence of AF with age and aging, the number of people with CI is prognosed to increase. Leading pathogenetic factors that play a role in the development of CI in AF include focal lesions (macro‑ and microinfarctions, microhemorrhages), cerebral hypoperfusion and systemic inflammatory response. Asymptomatic (hidden, or «silent») cerebral infarcts, which are an accidental finding during neuroimaging, are more common than manifest cerebral strokes and are associated with CI. In patients with AF they are found more often than in people without AF, so, according to many researchers, AF is a significant factor in their occurrence. It should be emphasized that CI, dementia and brain aging can be prevented. Healthy lifestyles (special attention to a healthy diet, adequate physical activity and normal body weight) and proper treatment of vascular risk factors such as hypertension, diabetes mellitus, hypercholesterolemia and AF are of the utmost importance for maintaining healthy brain. Recent studies have shown the advantage of direct oral anticoagulants over warfarin in preventing the development of CD in patients with AF. Promising areas of research are the study of new (including genetic) biomarkers of high risk of KR, comparison of direct oral anticoagulants to determine optimal prevention of KR, increase patient adherence to therapy, the use of non‑pharmacological strategies to maintain sinus rhythm.
Фибрилляция предсердий (ФП) и когнитивные нарушения (КН) на сегодняшний день являются распространенной проблемой, особенно среди пожилых людей. Многочисленные исследования последних лет демонстрируют взаимосвязь между ФП и КН, в частности, с деменцией. Учитывая увеличение распространенности ФП с возрастом и старение населения, прогнозируется, что количество лиц с КН будет расти. Ведущие патогенетические факторы, играющие роль в развитии КН при ФП, включают очаговые поражения (макро- и микроинфаркты, микрокровоизлияния), гипоперфузию головного мозга и системную воспалительную реакцию. Бессимптомные (скрытые, или «немые») инфаркты головного мозга, являющиеся случайной находкой при проведении нейровизуализации, встречаются чаще манифестных церебральных инсультов и ассоциируются с КН. У пациентов с ФП они встречаются чаще, чем у лиц без ФП, и потому, по мнению многих исследователей, ФП является значимым фактором их возникновения. Следует отметить, что КН, деменцию и старение головного мозга можно предотвратить. Для сохранения здоровья мозга наибольшее значение имеют здоровый образ жизни (особое внимание – здоровому питанию, достаточной физической активности и нормальной массе тела) и правильное лечение заболеваний, относящихся к сосудистым факторам риска – артериальной гипертензии, сахарного диабета, гиперхолестеринемии и ФП. Есть отдельные сообщения о том, что своевременно назначенная антикоагулянтная терапия у пациентов с ФП может снижать риск развития КН. Последние исследования демонстрируют преимущество прямых пероральных антикоагулянтов (ПОАК) над варфарином в профилактике развития КН у пациентов с ФП. Перспективными направлениями исследований является изучение новых (в том числе генетических) биомаркеров высокого риска КН, сравнение отдельных ПОАК для определения оптимальной профилактики КН, повышение приверженности пациентов терапии, применение нефармакологических стратегий для поддержания синусового ритма.
Фібриляція передсердь (ФП) та когнітивні розлади (КР) на сьогоднішній день є поширеною проблемою, особливо серед осіб похилого віку. Численні дослідження останніх років демонструють взаємозв’язок між ФП та КP, зокрема з деменцією. З огляду на збільшення поширеності ФП з віком і постаріння населення прогнозують, що кількість осіб з КР зростатиме. До основних патогенетичних чинників, що відіграють роль у розвитку КР при ФП, належать вогнищеві ураження (макро‑ та мікроінфаркти, мікрокрововиливи), гіпоперфузія головного мозку та системна запальна реакція. Безсимптомні (приховані, або «німі») інфаркти головного мозку, що є випадковою знахідкою під час проведення нейровізуалізації, трапляються частіше, ніж маніфестні церебральні інсульти, й асоціюються з КР. У пацієнтів з ФП їх виявляють частіше, ніж в осіб без ФП, тому, на думку багатьох дослідників, ФП є вагомим чинником їхнього виникнення. Деменції, КР та старінню головного мозку можна запобігти. Для збереження здоров’я мозку найбільше значення мають здоровий спосіб життя (особливо здорове харчування, достатня фізична активність та нормальна маса тіла) і правильне лікування захворювань, які належать до судинних чинників ризику (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія та ФП). Є дані, що вчасно призначена антикоагулянтна терапія у пацієнтів з ФП може знизити ризик розвитку КР. Останні дослідження демонструють перевагу прямих пероральних антикоагулянтів над варфарином щодо профілактики розвитку КР у пацієнтів з ФП. Перспективними напрямами досліджень є вивчення нових (зокрема генетичних) біомаркерів високого ризику КР, порівняння прямих пероральних антикоагулянтів для визначення оптимальної профілактики КР, підвищення прихильності пацієнтів до терапії, застосування нефармакологічних стратегій для підтримки синусового ритму.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: