Neototalitarianism as an ideological phenomenon: cultural discourse

Autor: Bilchenko, Yevheniia
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: Skhid; № 2(148) (2017); 83-90
Схид; № 2(148) (2017); 83-90
Схід; № 2(148) (2017); 83-90
ISSN: 1728-9343
Popis: У статті на основі методології структурного психоаналізу та постструктуралізму здійснюється філософсько-семантичний аналіз феномену неототалітаризму як світоглядної установки на негацію Іншого (домінуючу ідентичність). Діагностування посттоталітарності передбачає диференціацію її класичних та некласичних рис. Класичні принципи нового тоталітаризму виявляються через аналітичну психологію, вони є похідними від культурних архетипів та спираються на досвід першої (етнічний націоналізм) та другої (імперіалізм) хвиль: цілісність як архетип оргії, бінарність як архетип "Ми-Вони", ксенофобія як архетип Чужого, квазірелігійність як архетип Золотого віку, патерналізм як архетип Батька/Матері/влади/держави, романтична концепція культури як гештальту. Некласичні риси неототалітаризму виявляються через структурний психоаналіз мовних практик ("розшивання") і методики деконструкцій, формуються в третій хвилі на основі інформатизації і передбачають використання постмодерних механізмів "рідинної сучасності" (глобальне село, віртуальний тероризм, самоцензура, ідеологічний кітч, популістський елітаризм, Синоптикон як суспільство горизонтального кібер-контролю).
В статье на основе методологии структурного психоанализа и постструктурализма осуществляется философско-семантический анализ феномена неототалитаризма как мировоззренческой установки на негацию Другого (доминирующую идентичность). Диагностирование посттоталитарности предусматривает дифференциацию ее классических и неклассических рис. Классические принципы нового тоталитаризма проявляются через аналитическую психологию, они являются производными от культурных архетипов и опираются на опыт первой (этнический национализм) и второй (империализм) волн: целостность как архетип оргии, бинарность как архетип "Мы-Они", ксенофобия как архетип Чужого, квазирелигиозность как архетип Золотого века, паттернализм как архетип Отца / Матери / власти / государства, романтическая концепция культуры как гештальта. Неклассические черты неототалитаризма проявляются через структурный психоанализ языковых практик ("расшивка") и методики деконструкций, которые формируются в третьей волне на основе информатизации и предусматривают использование постмодернистских механизмов "текучей современности" (глобальное село, виртуальный терроризм, самоцензура, идеологический китч, популистский элитаризм, Синоптикон как общество горизонтального кибер-контроля).
Our research is devoted to analysis of neototalitarianism. We base our study on the new non-classic culturological methodology. When we say about "new totalitarianism" we mean radicalization of postmodern society through wars and ideologies. Classic totalitarianism is a phenomenon that is sufficiently studied in classical humanities. The main features of totalitarianism are already defined. These are: cult leader and one-party political system. These features are not inherent in the new totalitarianism. Researchers difficult to diagnose it because of its diffuse nature. The new totalitarianism investigates specific to global culture and processes of informatization. We interpret it as cultural sense that formed the collective unconscious. We refer discourse Real, which is protected under the Symbolic - a system of ideological narratives. We need a new methodology to study the new totalitarianism. This methodology must be differed from classical social philosophy and psychology. This methodology can provide Cultural science. We mean: cultural studies (Birmingham and the Montreal school), structural and cultural psychoanalysis of the pathography of movie by J. Lacan and S. Zizek, post-structuralism, media theory and post-industrial society, known as the "alter-globalization", "glokalizm" "antiglobalization". These concepts help to show: a new totalitarian mentality formed in a conflict of cultures as virtual manipulation strategy.The aim of our study is the semantic diagnosing of classical and non-classical philosophical symptoms of a new totalitarianism (neototalitarianism) in interdisciplinary cultural discourse, which includes non-classical ideas of psychoanalysis and social philosophy. Implementation objective defines the following research objectives: to identify the classic signs of a new totalitarianism, which brings him to the totalitarian tendencies of past eras based on previous cultural reflection of the totalitarian regimes of the twentieth century; to identify and disclose non-classical features of the neototalitarianism through our own experience based on postmodern culture; to demonstrate, how the semantic identifying aspects of classical and non-classical features of neo-totalitarian ideology do in the radical rightwing version of the new totalitarianism (nationalist, chauvinist, Nazi).Based on the synthesis of these concepts, we have solved the traditional and new ideological lines of new totalitarianism as an expression of the desire for domination. Traditional characteristics: integrity, binary, xenophobia, Quasi-religiosity, humor negation / knowledge and paternalism. The newest features: fetishization of power as spectacle within the absolute transparency of private life (Synoptykon); terrorism virtual global village, and self-censorship "internal topics"; ideological kitsch and elitist populism. A clear manifestation of right radical nationalism is based on the romantic concept of gestalt. Inherent to it reduction identities, homogenization and isolationism contrary semiosfery global society.
Databáze: OpenAIRE