Особенности психоэмоционального состояния у респондентов с вегетативной дисфункцией на примере абитуриентов медицинского университета

Autor: Masik, O. I., Ponina, S. I.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Therapeutical Journal; № 1 (2018); 59—63
Украинский терапевтический журнал; № 1 (2018); 59—63
Український терапевтичний журнал; № 1 (2018); 59—63
ISSN: 1605-7295
2522-1175
Popis: Objective — to identify the frequency and clinical psychopathological peculiarities of the psycho­emotional state of the entrants of the Vinnytsia National Medical University (VNMU) named after M. I. Pirogov.Materials and methods. Complex clinical psychopathological examination of 233 entrants (82 boys and 151 girls) was conducted at VNMU named after M. I. Pirogov using psychological methods of self-­evaluation of depression (Patient Health Questionnaire — PHQ­-9) and signs of vegetative changes test (A. M. Wеin’s test). Statistical processing performed on the computer program Statistics 6.1 (Stat Soft Inc., USA).Results and discussion. It has been established that 89 entrants (38.2 %) did not have any complaints. However, the analysis of the Wein’s test in these same individuals revealed vegetative dysfunction in 24 adolescents (26.97 %), and the study of the test PHQ-­9 — signs of mild depression in 18 (20.22 %), moderately severe depression — at 2 (2.25 %) peop­le, without depression — 79 (88.76 %) persons.Among the 21 adolescents (9.01 %) who had functional cardiovascular syndromes, 8 (38.09 %) had signs of vegetative dysfunction, and 3 (14.29 %) were signs of mild «subclinical» depression, 1 (4.76 %) — moderate severity of depression, 16 (76.19 %) did not have depression. Three persons had respiratory system disorders (1.29 %), 2 of them (66.67 %) had vegetative dysfunction.Violation of the gastrointestinal tract detected in 19 people (8.15 %). Of these, 5 people (26.32%) had vegetative dysfunction, 5 (26.32 %) — mild («subclinical») depression, 14 (73.68 %) — without depression.Symptoms from the musculoskeletal system had 8 entrants (3.43 %), of which 3 (37.5 %) had autonomic dysfunction, 3 (37.5 %) — mild depression, 5 (62.5 %) — without depression.Several syndromes (27.47 %) occurred in 64 entrants. Of these, 41 (64.06 %) persons had autonomic dysfunction, 21 (32.81 %) — mild depression, 3 (4.69 %) — moderate severity of depression, 1 (1.56 %) — severe depression, 32 surveyed (50.0 %) — without depression.Conclusions. The use of psychological techniques allowed identifying the highest level of autonomic dysfunction in adolescents with respiratory system disorders (66.67 %) and in the presence of several syndromes (64.06 %). Attention is payed to the fact that in adolescents, that did not have any complaints we detected vegetative dysfunction (26.97 %) and mild depression (22.47 %). Signs of mild depression most often diagnosed with disorders of the locomotor system (37.5 %), gastrointestinal tract (26.32 %) and the combination of several syndromes (39.06 %). Patient Health Questionnaire (PHQ­-9) and vegetative disorders test (A. M. Wein’s test) is used to identify adolescents with psycho­emotional disorders that have tendency to emotional maladaptation, and to study the relationships between the effect of psychogenic factors and symptoms of psychosomatic pathology.
Цель работы — выявление клинических психопатологических особенностей соматизированного депрессивного расстройства и вегетативной дисфункции среди абитуриентов Винницкого национального медицинского университета (ВНМУ) имени Н. И. Пирогова.Материалы и методы. Проведено комплексное клинико-психопатологическое обследование 233 абитуриентов (82 юношей и 151 девушки) ВНМУ имени Н.И. Пирогова с использованием патопсихологических методик самооценки депрессии (Patient Health Questionnaire — PHQ-9) и выявления признаков вегетативных изменений (тест А. М. Вейна). Статистическую обработку полученных результатов исследования осуществляли на основе компьютерной программы Statistica 6.1 (Stat Soft Inc., США).Результаты и обсуждение. Установлено, что 89 абитуриентов (38,2 %) не высказывали каких-либо жалоб. Вместе с тем, анализ теста Вейна выявил вегетативную дисфункцию у 24 подростков (26,97%), а исследования теста PHQ-9 — признаки легкой депрессии у 18 (20,22 %), умеренно тяжелой депрессии — у 2 (2,25 %), не имели симптомов депрессии 79 (88,76 %). Среди 21 подростка (9,01 %), у которых выявлены функциональные синдромы со стороны сердечно-сосудистой системы, 8 (38,09 %) имели признаки вегетативной дисфункции, 3 (14,29 %) — признаки легкой «субклинической» депрессии, 1 (4,76 %) — средней тяжести депрессию, 16 (76,19 %) не имели симптомов депрессии. У 3 обнаружены расстройства дыхательной системы (1,29 %), из них 2 (66,67 %) имели вегетативную дисфункцию.Нарушения желудочно-кишечного тракта установлены у 19 человек (8,15%). Из них 5 (26,32 %) имели вегетативную дисфункцию, 5 (26,32 %) — легкую («субклиническую») депрессию, 14 (73,68 %) не имели симптомов депрессии.Симптомы со стороны опорно-двигательной системы имели 8 абитуриентов (3,43 %), из них 3 (37,5 %) — вегетативную дисфункцию, 3 (37,5 %) — легкую депрессию, 5 (62,5 %) не имели симптомов депрессии.У 64 абитуриентов имели место несколько синдромов (27,47 %). Из них у 41 (64,06 %) установлена вегетативная дисфункция, у 21 (32,81 %) — легкая депрессия, у 3 (4,69 %) — средней тяжести депрессия, у 1 (1,56 %) установлена тяжелая депрессия, 32 обследованных (50,0 %) не имели симптомов депрессии.Выводы. Использование патопсихологических методик позволило установить высокий уровень вегетативной дисфункции у подростков с расстройствами дыхательной системы и при наличии нескольких синдромов. Признаки легкой депрессии чаще диагностированы при расстройствах желудочно-кишечного тракта и опорно-двигательной системы. Обращает на себя внимание тот факт, что вегетативная дисфункция и легкая депрессия выявлялись у подростков, которые не высказывали никаких жалоб. Опросники самооценки депрессии (Patient Health Questionnaire — PHQ-9) и вегетативных расстройств (тест А. М. Вейна) могут быть использованы для выявления подростков с психоэмоциональными расстройствами, склонных к эмоциональной дезадаптации, а также изучения связей между действием психогенных факторов и симптомами психосоматической патологии.
Мета роботи — виявлення клінічних психопатологічних особливостей соматизованого депресивного розладу та вегетативної дисфункції серед абітурієнтів Вінницького національного медичного університету (ВНМУ) імені М. І. Пирогова.Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-психопатологічне обстеження 233 абітурієнтів (82 юнаків і 151 дівчини) ВНМУ імені М. І. Пирогова з використанням патопсихологічних методик самооцінки депресії (Patient Health Questionnaire — PHQ-9) та виявлення ознак вегетативних змін (тест А. М. Вейна). Статистичну обробку отриманих результатів дослідження здійснювали на основі комп’ютерної програми Statistica 6.1 (Stat Soft Inc., США).Результати та обговорення. Встановлено, що 89 абітурієнтів (38,2 %) не висували будь-яких скарг. Разом з тим, аналіз тесту Вейна у цих же осіб виявив вегетативну дисфункцію у 24 підлітків (26,97 %), а дослідження тесту PHQ-9 — ознаки легкої депресії у 18 осіб (20,22 %), помірно тяжкої депресії — у 2 (2,25 %), не мали симптомів депресії 79 (88,76 %). Серед 21 підлітка (9,01 %), в яких виявлені функ­ціональні синдроми з боку серцево-судинної системи, 8 осіб (38,09 %) мали ознаки вегетативної дисфункції, 3 (14,29 %) — ознаки легкої «субклінічної» депресії, 1 (4,76 %) — помірної тяжкості депресію, 16 осіб (76,19 %) не мали симптомів депресії. У 3 осіб виявлено розлади дихальної системи (1,29 %), з них 2 особи (66,67 %) мали вегетативну дисфункцію. Порушення шлунково-кишкового тракту встановлено у 19 осіб (8,15 %). З них 5 (26,32 %) мали вегетативну дисфункцію, 5 (26,32 %) — легку («субклінічну») депресію, 14 осіб (73,68 %) не мали симптомів депресії. Симптоми з боку опорно-рухової системи мали 8 абітурієнтів (3,43 %), з них 3 особи (37,5 %) мали вегетативну дисфункцію, 3 (37,5 %) — легку депресію, 5 осіб (62,5 %) не мали депресії. У 64 абітурієнтів мали місце декілька синдромів (27,47 %). З них 41 (64,06 %) мали вегетативну дисфункцію, 21 (32,81 %) — легку депресію, 3 (4,69 %) — помірної тяжкості депресію, в 1 (1,56 %) встановлена тяжка депресія, 32 обстежених (50,0 %) не мали симптомів депресії. Висновки. Використання патопсихологічних методик дозволило встановити найвищий рівень вегетативної дисфункції у підлітків з розладами дихальної системи та за наявності декількох синдромів. Ознаки легкої депресії найчастіше діагностовано при розладах шлунково-кишкового тракту та опорно-рухової системи. Привертає увагу той факт, що вегетативна дисфункція і легка депресія виявлялись у підлітків, які не висували жодних скарг. Опитувальники самооцінки депресії (Patient Health Questionnaire — PHQ-9) та вегетативних розладів (тест А. М. Вейна) можуть бути використані для виявлення підлітків з психоемоційними розладами, схильних до емоційної дезадаптації, а також вивчення зв’язків між дією психогенних факторів і симптомами психосоматичної патології.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: