Применение методов консервативной терапии у детей с послеожоговыми рубцовыми деформациями и их влияние на метаболизм соединительной ткани

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Сучасна педіатрія. Україна; № 4(124) (2022): Сучасна педіатрія. Україна; 48-53
Modern Pediatrics. Ukraine; No. 4(124) (2022): Modern pediatrics. Ukraine; 48-53
Modern Pediatrics. Ukraine; № 4(124) (2022): Modern pediatrics. Ukraine; 48-53
ISSN: 2663-7553
2706-6134
Popis: One of the factors of scarring is changes in the connective tissue (CT). Defeat of CT is accompanied by changes in the content of glycosaminoglycans (GAG), activity of lysosomal enzymes, levels of mineral metabolism. To eliminate the influence of inflammatory phenomena and disorders of CT metabolism on the formation of scar tissue, it is urgent to use conservative rehabilitation measures. Purpose - to determine the effectiveness of measures of conservative therapy of post-burn scars in children for the clinical course and metabolism of connective tissue. Material and methods. 27 children aged 5 to 18 were supervised. The group of healthy children without clinical manifestations of inflammatory reactions consisted of 17 people. Conservative treatment of children with scarring included local, drug, physiotherapy, balneological and efferent therapy methods. The impact of treatment measures was assessed on a modified scar score scale, which consisted of a patient (parent) scale and a researcher scale. Laboratory criteria of effectiveness were the amount of ceruloplasmin (CP), lactic (MC) and sialic (SC) acids, GAG content, lysosomal enzyme activity (bone and alkaline phosphatase), mineral metabolism (total calcium). Laboratory parameters in patients were studied in the period from 150 to 170 and 310 to 340 days after injury. SPSS v was used for statistical analysis. 17.0. Results. Improvements in clinical signs of scar tissue were 1.7-fold according to objective estimates and 1.6-fold according to patient estimates. Laboratory monitoring showed the effectiveness of conservative treatment of convalescents, which was manifested in a reduction in GAG levels 1.6 times after 6 months and 2.0 times after a year. There was a decrease in the activity of acid phosphatase in 1.6 times, alkaline phosphatase and its bone fraction in 1.4 times. In addition, after treatment, there was an increase in ceruloplasmin activity by 1.5 times at all times. A 1.5-fold increase in the number of MCs was determined at all observation times. After treatment, the amount of MC decreased by 1.2 times (P
Одним из факторов рубцеобразования является изменение со стороны соединительной ткани (СТ). Поражение СТ сопровождается изменениями в содержании гликозаминогликанов (ГАГ), активности лизосомальных ферментов, уровне минерального метаболизма. Для устранения влияния воспалительных явлений и нарушений метаболизма СТ на формирование рубцовых тканей насущным является применение консервативных методов лечения. Цель - определить эффективность мер консервативной терапии послеожоговых рубцов у детей на клиническое течение и метаболизм соединительной ткани. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 27 детей в возрасте от 5 до 18 лет. Группу здоровых детей без клинических проявлений воспалительных реакций составили 17 человек. Меры консервативного лечения детей с рубцовыми деформациями включали местные, медикаментозные, физиотерапевтические, бальнеологические средства и методы эфферентной терапии. Влияние лечебных мероприятий оценивалось по модифицированной шкале оценки рубцов по критериям, состоящим из шкалы пациента (родителей) и шкалы исследователя. Лабораторными критериями эффективности служили количество церулоплазмина (ЦП), молочной (МК) и сиаловой (СК) кислот, содержание ГАГ, характеристики активности лизосомальных ферментов (костная и щелочная фосфатазы), показатель минерального обмена (общий кальций). Лабораторные показатели у пациентов изучались в сроки от 150-170 суток и 310-340 суток после травмы. Для статистического анализа использовалась программа «SPSS v. 17.0». Результаты. Клинические признаки рубцовой ткани улучшились, по объективным оценкам, в 1,7 раза, а по оценкам пациентов, - в 1,6 раза. Лабораторный мониторинг показал эффективность консервативного лечения реконвалесцентов, что проявлялось в снижении уровня ГАГ в 1,6 раза через 6 месяцев и в 2,0 раза через год. Активность кислой фосфатазы уменшилась в 1,6 раза, щелочной фосфатазы и ее костной фракции - в 1,4 раза. Наряду с этим после проведения лечебных мероприятий повысилась активность церулоплазмина в 1,5 раза во все сроки. Повышение в 1,5 раза количества МК определялось во все сроки наблюдений. После лечения количество МК знизилось в 1,2 раза (Р
Одним із факторів рубцеутворення є зміни з боку сполучної тканини (СТ). Ураження СТ супроводжується змінами у вмісті глікозаміногліканів (ГАГ), активності лізосомальних ферментів, рівні мінерального метаболізму. Для усунення впливу запальних явищ і порушень метаболізму СТ на формування рубцевих тканин нагальним є застосування консервативних заходів лікування. Мета - визначити ефективність заходів консервативної терапії післяопікових рубців у дітей на клінічний перебіг і метаболізм сполучної тканини. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 27 дітей віком від 5 до 18 років. Групу здорових дітей без клінічних проявів запальних реакцій становили 17 осіб. Заходи консервативного лікування дітей з рубцевими деформаціями передбачали місцеві, медикаментозні, фізіотерапевтичні, бальнеологічні засоби та методи еферентної терапії. Вплив лікувальних заходів оцінювали за модифікованою шкалою оцінки рубців за критеріями, яка складалася зі шкали пацієнта (батьків) та шкали дослідника. Лабораторними критеріями ефективності слугували кількість церулоплазміну (ЦП), молочної (МК) та сіалових (СК) кислот, вміст ГАГ, показники активності лізосомальних ферментів (кісткова і лужна фосфатази), показник мінерального обміну (загальний кальцій). Лабораторні показники в пацієнтів вивчали у строки від 150-170 діб та 310-340 діб після травми. Для статистичного аналізу використовували програму «SPSS v. 17.0». Результати. Клінічні ознаки рубцевої тканини поліпшилися, за об’єктивними оцінками, в 1,7 раза, а за оцінками пацієнтів, у 1,6 раза. Лабораторний моніторинг показав ефективність консервативного лікування реконвалесцентів, що проявлялось у зниженні рівня ГАГ у 1,6 раза через 6 місяців і у 2,0 раза через рік. Активність кислої фосфатази зменшилася в 1,6 раза, лужної фосфатази та її кісткової фракції - в 1,4 раза. Поряд із цим після лікувальних заходів підвищилася активність ЦП в 1,5 раза в усі строки. Кількості МК підвищувалася в 1,5 раза в усі строки спостережень. Після лікування кількість МК зменшилася в 1,2 раза (Р
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: