Features of the clinical course of comorbid gastroesophageal reflux disease and chronic gastroduodenitis in children
Autor: | Kirianchuk, N.V. |
---|---|
Jazyk: | ruština |
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: | |
Zdroj: | CHILD`S HEALTH; Том 13 (2018): Supplement 1 Pediatric Gastroenterology and Nutritiology; 54-57 Здоровье ребенка-Zdorovʹe rebenka; Том 13 (2018): Приложение 1 Детская гастроэнтерология и нутрициология; 54-57 Здоров'я дитини-Zdorovʹe rebenka; Том 13 (2018): Додаток 1 Дитяча гастроентерологія і нутриціологія; 54-57 |
ISSN: | 2224-0551 2307-1168 |
Popis: | Актуальність. Частота гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) коливається, за даними різних авторів, від 2–4 до 9–49 %, а коморбідних уражень верхніх відділів травного тракту — від 15 до 38 %. Актуальним є удосконалення неінвазивної діагностики вищеназваних станів у дітей. Метою дослідження є вивчення особливостей клінічного перебігу коморбідних ГЕРХ та хронічного гастродуоденіту в дітей. Матеріали та методи. Під нашим наглядом перебувала 71 дитина віком від 10 до 18 років. У I групу дослідження увійшли 33 дитини з коморбідними ГЕРХ та хронічним гастродуоденітом, II групу становили 16 детей з ізольованим перебігом ГЕРХ, у III групу увійшли 22 дитини з хронічним гастродуоденітом. Діагнози ГЕРХ та хронічного гастродуоденіту були встановлені згідно з МКХ-10 на основі вивчення скарг та анамнезу, об’єктивного обстеження і верифіковані ендоскопічним дослідженням. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою таких непараметричних методів, як критерій хі-квадрат и точний критерій Фішера. Результати. Проведено порівняння частоти зустрічаємості головних клінічних симптомів в групах. Частота печії, відчуття кислого смаку в роті, нудоти статистично не відрізнялась у дітей різних груп. Частота абдомінального болю не відрізнялась у дітей із коморбідними ГЕРХ і хронічним гастродуоденітом, але при цьому вірогідно рідше відмічається в дітей з ізольованою ГЕРХ. Показано, що позастравохідні симптоми (патологічні зміни язика, каріозне ураження зубів, хронічний фарингіт, кардіалгії, серцебиття) вірогідно частіше зустрічаються в дітей із коморбідними ГЕРХ і хронічним гастродуоденітом порівняно з групою дітей із хронічним гастродуоденітом. Висновки. Отримані результати можливо застосувати для розробки алгоритмів діагностики коморбідних ГЕРХ і хронічного гастродуоденіту. Актуальность. Частота гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) у детей колеблется, по данным разных авторов, от 2–4 до 9–49 %, а коморбидных поражений верхних отделов пищеварительного тракта — от 15 до 38 %. Актуальным является усовершенствование неинвазивной диагностики данных состояний у детей. Целью исследования является изучение особенностей клинического течения коморбидных ГЭРБ и хронического гастродуоденита у детей. Материалы и методы. Под нашим наблюдением был 71 пациент в возрасте от 10 до 18 лет. В I группу исследования вошли 33 ребенка с коморбидными ГЭРБ и хроническим гастродуоденитом, II группу составили 16 детей с изолированным течением ГЭРБ, в III группу вошли 22 ребенка с хроническим гастродуоденитом. Диагнозы ГЭРБ и хронического гастродуоденита были установлены согласно МКБ-10 на основании изучения жалоб и анамнеза, объективного осмотра и верифицированы эндоскопическим исследованием. Анализ полученных результатов осуществляли с помощью таких непараметрических методов, как критерий хи-квадрат и точный критерий Фишера. Результаты. Проведено сравнение частоты встречаемости основных клинических симптомов в исследуемых группах. Частота изжоги, привкуса кислого во рту, тошноты статистически не отличается у детей разных групп. Частота абдоминальной боли не отличается в группах с коморбидными ГЭРБ и хроническим гастродуоденитом, но при этом достоверно реже отмечается у детей с изолированной ГЭРБ. Показано, что внепищеводные симптомы (патологические изменения языка, кариозное поражение зубов, признаки хронического фарингита, кардиалгии, сердцебиение) встречаются достоверно чаще у детей с коморбидными ГЭРБ и хроническим гастродуоденитом по сравнению с группой детей с хроническим гастродуоденитом. Выводы. Полученные результаты исследования возможно использовать для разработки алгоритмов диагностики коморбидных ГЭРБ и хронического гастродуоденита. Background. The incidence of gastroesophageal reflux disease (GERD) in children varies from 2–4 to 9–49 % according to different authors, and comorbid lesions of the upper digestive tract — from 15 to 38 %. The improvement of non-invasive diagnosis of these conditions in children is relevant. To study the clinical features of GERD and chronic gastroduodenitis (CGD) in children was the purpose of our study. Materials and methods. We have examined 71 patients aged from 10 to 18 years. Group I included 33 children with comorbid GERD and chronic gastroduodenitis, group II consisted of 16 individuals with GERD, and group III — of 22 children with chronic gastroduodenitis. Diagnoses of GERD and chronic gastroduodenitis were made according to International Classification of Diseases, 10th revision, on the basis of the complaints and medical histories, as well as objective examination, and verified by endoscopic examination. Analysis of the obtained results was performed using non-parametric methods of chi-square test and Fisher’s exact test. Results. We compared the incidence of the main clinical symptoms in the study groups. The incidence of heartburn, sour taste in the mouth, nausea was not statistically different in children of different groups. The incidence of abdominal pain was not different in groups with comorbid GERD and CGD, but it was significantly less common in children with GERD. It was also found that non-esophageal symptoms (pathological changes of the tongue, carious teeth, signs of chronic pharyngitis, cardialgia, palpitations) were significantly more common in children with comorbid GERD and chronic gastroduodenitis compared with a group of children with CGD. Conclusions. The obtained results can be used to develop algorithms for the diagnosis of comorbid GERD and CGD. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |