Художній експеримент як проведення інновацій
| Jazyk: | angličtina |
|---|---|
| Rok vydání: | 2022 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ; № 18(1) (2022); 66-71 Scientific journal ARTISTIC CULTURE. TOPICAL ISSUES; No. 18(1) (2022); 66-71 |
| ISSN: | 1992-5514 2618-0987 |
| Popis: | Art is an integral, functional and impact model for the iterations of the artists, their creative intentions, self-cognition, and self-realization. Within this process, the artistic self-cognition is linked to the empiric experience, experiments, and searching for the new artistic methods ofrevealing the idea and context of the art object. Experimental modeling and implementation of innovations define the direction of changes in art that include the plot, form orimage, aesthetic reception, and general tendencies. On the turn of the 20th century, fundamental changes took place in the understanding of art. During this period, the range of art practices expanded essentially. Experimental spirit prevailed in the modernist practices; this fact prompted the genesis of new art systems and caused the heuristic process of understanding, interpretation, development, and functioning of art. The art principles and approaches of the postmodern era were characterized with the variety of multiple interpretations of the phenomena of past and present. By the means of experiment, the artists widened the boundaries of art, appealed to the new technologies, used different media ortheir synthesis that eventually caused the annihilation of the type specifics of the art objects. The aim of the article is to investigate the new approaches to modeling the experiments in Ukrainian painting of the late 20th and early 21st centuries as the implementation of innovations. The research methodology is based on the systemic, structural and functional, comparative and historical, and hermeneutic methods Мистецтво є цілісною, прогресивною, функціональною та впливовою моделлю для ітерацій художника, його творчих інтенцій, самопізнання і самореалізації. У цьому процесі самопізнання художника прямо пов’язане з емпіричним досвідом, експериментуванням, пошуком нових художніх засобів вираження ідеї, контексту твору. Показано, що моделювання експерименту, а отже і проведення нновацій, визначає спрямування змін у мистецтві, які стосуються змісту, форми чи образу, естетичної рецепції, функцій, тенденцій. Фундаментальні зміни у розумінні мистейтва припадають на межу ХІХ–ХХ століть: у цей час суттєво розширюється спектр художніх практик, в яких виражене авторське бачення. Зауважимо, що у модерністських практиках превалював експериментальний дух, це сприяло генезі нових художніх систем і окреслило евристичний процес розуміння, інтерпретації, розвитку та функціонування мистецтва. Охарактеризовано принципи і підходи у художньому експерименті в епоху постмодернізму із властивим йому різноманіттям і множинністю інтерпретацій явищ минулого і сучасності. Показано, що художники через експеримент розширювали межі мистецтва, апелюючи до найновіших технологій, матеріалів, їхнього ситезу, що впливало на нівелювання видової специфіки творів. Метою роботи є дослідження нових підходів до моделювання художнього експерименту в українському живописі ХХ— початку ХХІ століття як інновації. Методологія дослідження базується на системному, структурно-функціональному, порівняльно-історичному, герменевтичному методах. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|