Трансінтестинальна проникність при захворюваннях шлунково-кишкового тракту

Autor: Yu. O. Shekhovtsova, L. V. Zhuravlyova
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Modern Gastroenterology; № 6 (2020); 43—51
Современная гастроэнтерология; № 6 (2020); 43—51
Сучасна гастроентерологія; № 6 (2020); 43—51
ISSN: 2521-649X
1727-5725
DOI: 10.30978/mg-2020-6-43
Popis: The importance of studying functional disorders of the gastrointestinal tract (GIT) and, in particular, irritable bowel syndrome (IBS), is determined by the significant prevalence of this disease, a marked decrease in the quality of life of patients with IBS, significant economic costs for their examination and treatment, as well as the insufficient knowledge on the pathogenesis of functional disorders and, consequently, absence of schemes for the rational examinations and optimal treatment of these patients.The role of motility disorders and hypersensitivity in the pathogenesis of gastrointestinal functional diseases has been investigated in the most extent. The intestinal mucosa is a protective barrier of an organism, which prevents the penetration of bacterial agents and their toxins into the systemic circulation, which cause the development of inflammatory reaction. There are conflicting data in the literature regarding the involvement of the intestinal bacterial flora, increased permeability of the epithelial barrier, immune activation and subclinical inflammation in the pathogenesis of gastrointestinal functional disorders.The authors performed the analysis of the physiological and pathophysiological dynamics of intestinal permeability at various gastrointestinal pathologies. The relationship between gastrointestinal tract dysfunctions and abnormalities in the structure of tight junctions has been discussed. Considerations have been given to the diagnostic possibilities of investigation of epithelial permeability and barrier function in the real practice and clinical studies. The contribution of the permeability violations in the pathogenesis of various functional diseases of the gastrointestinal tract has been outlined. The significance of the alterations in the gastrointestinal mucosa permeability is being investigated in recent studies fairy often, however, reliable data are not enough. The studies of microscopic inflammation and immune activation did’t allow to reveal the reliable markers of subclinical inflammation or cells’ pool, associated with the pathogenesis of functional disorders. This necessitates further research of the local links in the pathogenesis of gastrointestinal functional diseases thus promoting the improvement of the diagnostics and treatment of this type of diseases.
Важность изучения функциональных расстройств желудочно‑кишечного тракта (ЖКТ), в частности синдрома раздраженного кишечника (СРК), обусловлена значительной распространенностью этого заболевания, выраженным снижением качества жизни больных с СРК, существенными экономическими затратами на обследование и лечение, а также недостаточная изученность патогенеза функциональных расстройств и, соответственно, отсутствие схем рационального обследования и оптимального лечения таких больных.Наиболее изучена роль нарушений моторики и гиперчувствительности в патогенезе функциональных заболеваний ЖКТ, особенно при СРК. Слизистая оболочка кишечника является защитным барьером организма, которая препятствует проникновению в системный кровоток бактериальных агентов и их токсинов, вызывающих развитие воспалительной реакции. В литературе имеются противоречивые данные о вовлечении в патогенез функциональных нарушений ЖКТ бактериальной флоры кишечника, повышения проницаемости эпителиального барьера, иммунной активации и субклинического воспаления.Проанализирована физиологическая и патофизиологическая динамика кишечной проницаемости при разной патологии ЖКТ. Обсуждена взаимосвязь между нарушениями функции ЖКТ и структуры плотных контактов. Рассмотрены диагностические возможности исследования проницаемости и барьерной функции эпителия в практике и клинических исследованиях. Описан вклад нарушений проницаемости в патогенез разных функциональных заболеваний ЖКТ. В работах последних лет чаще изучают значение изменений проницаемости слизистой оболочки ЖКТ, однако достоверных данных недостаточно. В исследованиях микроскопического воспаления и иммунной активации не удалось выделить достоверные маркеры субклинического воспаления или пул клеток, ассоциированный с патогенезом функциональных нарушений. Это обусловливает необходимость проведения дальнейших исследований местных звеньев патогенеза функциональных заболеваний ЖКТ, что будет способствовать совершенствованию диагностики и лечения данных заболеваний.
Важливість вивчення функціональних розладів шлунково‑кишкового тракту (ШКТ), зокрема синдрому подразненого кишечника (СПК), зумовлена значною поширеністю цього захворювання, вираженим зниженням рівня якості життя хворих із СПК, значними економічними витратами на їхнє обстеження та лікування, а також недостатньою вивченістю патогенезу функціональних розладів і, відповідно, відсутністю схем раціонального обстеження та оптимального лікування таких хворих.Найбільш вивчено роль порушень моторики та гіперчутливості в патогенезі функціональних захворювань ШКТ, особливо при СПК. Слизова оболонка кишечника є захисним бар’єром організму, який перешкоджає проникненню в системний кровообіг бактеріальних агентів та їхніх токсинів, котрі спричиняють розвиток запальної реакції. У літературі є суперечливі дані щодо залучення в патогенез функціональних порушень ШКТ бактеріальної флори кишечника, підвищення проникності епітеліального бар’єра, імунної активації та субклінічного запалення.Проаналізовано фізіологічну та патофізіологічну динаміку кишкової проникності за різної патології ШКТ. Обговорено взаємозв’язок між порушеннями функції ШКТ і структури щільних контактів. Розглянуто діагностичні можливості дослідження проникності та бар’єрної функції епітелію в практиці та клінічних дослідженнях. Описано внесок порушень проникності в патогенез різних функціональних захворювань ШКТ. У роботах останніх років частіше вивчають значення змін проникності слизової оболонки ШКТ, однак достовірних даних недостатньо. У дослідженнях мікроскопічного запалення та імунної активації не вдалося виділити достовірні маркери субклінічного запалення або пул клітин, асоційований з патогенезом функціональних порушень. Це зумовлює необхідність проведення подальших досліджень місцевих ланок патогенезу функціональних захворювань ШКТ, що сприятиме вдосконаленню діагностики та лікування цих захворювань.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: